Енергетика та енергоефективність

У роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу підвищення рівня енергоефективності електромеханічних систем шахтних стаціонарних установок. Запропоновано рішення, яке полягає в контролюванні у реальному часі енергоефективності електромеханічних систем засобами багатофакторного моніторингу і функціонального діагностування, оцінюванні енергетичного і технічного стану для виявлення неефективних режимів роботи та прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшої експлуатації, обслуговуванні за фактичним станом та безперервному захисті під час експлуатації.

Створено методологію визначення оптимальної структури (складу генеруючого та акумулюючого обладнання) і параметрів інтегрованих систем енергозабезпечення (мікросистем) на основі методів багатокритеріальної оптимізації з урахуванням технічних, економічних, соціальних, екологічних, метеорологічних чинників і регіональних особливостей енергозабезпечення, зокрема, наявності місцевих паливно-енергетичних і трудових ресурсів, існуючої структури системи централізованого енергозабезпечення.

Виконано формалізований математичний опис режимів підсистем ЕЕС, на основі якого запропоновано комплексний підхід до оцінки ризику виникнення аварійної ситуаціі в якості показника надійності електропостачання, який полягає у поєднанні визначення імовірності відмови електрообладнання в умовах нечіткоі інформаціі та зовнішніх збуреннях із статистичним моделюванням режимів підсистем ЕЕС, що дозволяє враховувати випадкові відмови електрообладнання, стохастичний характер режиму, матеріаль

Вперше експериментально встановлено, що температурні коефіцієнти реакції переестерифікації рослинної олії метиловим спиртом становлять γ=1,3 і не відповідають правилу Вант-Гоффа для хімічних реакцій, тому зміна температури в діапазоні 20-60ºС не виявляє суттєвого впливу на вихід продукту та швидкість реакції в цілому.

Предметом розробки, моделювання та експериментальних досліджень слугували алюмінієві профільні теплові труби, а об’єктом розробки – сонячний колектор, у якому використовуються створені профільні алюмінієві теплові труби з оболонок вітчизняного виробництва. Метою розробки було створення вітчизняної конструкції сонячного колектора принципово нового типу з використанням у якості високоефективної теплопоглинальної поверхні з селективним покриттям алюмінієвих профільних теплових труб.

Теоретично обґрунтовано рівняння теплового балансу для системи «космічний апарат – прилад – система терморегулювання – космічне середовище» для термочутливого приладу з урахуванням теплопереносу, який реалізують теплові труби. На основі аналізу цих рівнянь для граничних умов експлуатації приладу запропоновано і експериментально досліджено нову теплову концепцію побудови ефективної системи терморегулювання класу наукових приладів, які не мають власного тепловиділення. Система є пасивною, використовує для функціонування тільки теплоту зовнішнього джерела – Сонця.

Розробка газопаротурбінної установки „Водолій” (ГПТУ „Водолій”) та її теплової схеми, яка забезпечує її роботу на комбінованому паливі і створює умови та засоби перетворення її теплової енергії в механічну (електричну) роботу з одночасним частковим використанням теплоти на опалення і гаряче водопостачання

Проведено  аналіз  результатів  робіт, які виконувались у різні роки щодо проблеми окислювання та самозаймання вугілля,  з метою уточнення програми стендових досліджень щодо самозапалювання вугілля газової групи на спроектованому та змонтованому стенді кафедри, який призначений для досліджень граничних умов самозапалення псевдозрідженої  вугільної суміші.

Досліджені конструкції сталевих труб плоско-овального профілю з неповним оребренням для використання в якості теплообмінних поверхнях. Такі поверхні мають декілька суттєвих переваг: матеріал – вуглецева сталь; виготовлення за дешевою технологією – контактне приварювання ребра до труби; покращена теплова ефективність в порівнянні зі сталевими трубами круглого профілю; аеродинамічний опір плоско-овальних труб з неповним оребренням на 40...50 % нижче ніж труб круглого профілю.

Суть розробки полягає у забезпеченні науково-технічної підтримки промислового випуску на Україні кабелів світового рівня на надвисокі напруги, які не випускаються в країнах СНД. Розроблено рекомендації та технічні рішення для оптимізації нової технології виготовлення кабелів з твердою полімерною ізоляцією на напруги до 330 кВ, зокрема розроблено нові методи оптимізації технології нанесення ізоляції на рухому жилу та методи її наноструктурної вулканізації у камері похилого типу. Нові методи базуються на розробці: