Створено новітню ресурсозберігаючу технологію переробки відходів виробництва у товарний продукт. Отримано комплексний алюміній- та ферумвмісний з домішками титану коагулянт, який є вихідним реактантом у технології водоочищення.

Cтворено електрохімічне джерело мікропотоку сірководню (ЕДМС) на основі комірки з матричним електролітом і композиційними сульфідвмісними електродами, яка має стабільний 100 % вихід за струмом.

При цьому вирішені наступні задачі:

При існуючій великій кількості різних систем автоматичного проектування різального інструменту, жодна з них не відповідає вимогам САПР РІ і практично зводиться до систем, що забезпечують комп’ютерну графіку. Таким чином сучасні системи САПР РІ на ринку програмних продуктів практично відсутні. В той же час ефективність та надійність широкого впровадження автоматизованих систем виробництва можна значно підвищити за рахунок створення інструменту підвищеної працездатності, який би враховував особливості його як експлуатації, так і можливість його виготовлення.

Створено інформаційні технології для визначення параметрів на стадії проектування технологій виготовлення виробів з забезпеченою надійністю та довговічністю методами холодного об’ємного та холодного листового штампування.

Вперше розроблена концепція оптимального управління обробкою різанням на верстаті

З метою підвищення ефективності використання твердих вторинних подрібнених
енергоресурсів сільськогосподарського та промислового виробництва (тирса, дубова кора, лушпиння соняшника, пелети з деревини тощо) на стенді кафедри були проведені досліди із спалювання сировини за методом рухомого» киплячого шару. Завдяки підвищенній інтенсивності процесу масообміну та горіння теплова напруженість дзеркала горіння в 1,5 – 2 рази перевищує показники, що одержані при спалюванні палив за іншими методами.

Розроблено автоматизовану систему моніторингу геологічного середовища в зоні впливу споруд АЕС, в якій реалізовано задачі моніторингу стану ґрунтів шляхом створення цифрової моделі ґрунтів. Така модель є базою даних реальних та віртуальних свердловин, а також інструментальних засобів її супроводження. Розроблено методики та алгоритми побудови інженерних креслень геологічних розрізів за результатами динамічного зондування та георадарних досліджень. Крім того, вирішені задачі моніторингу стану будівель та споруд проммайданчика.

Для парових та водогрійних котлів встановлені відомі вимоги до пальникових систем, а саме: універсальність, надійність, стійкість запалювання і стабілізація фронту горіння в широких межах, забезпечення сумішоутворення заданої інтенсивності, забезпечення повноти згорання газу при мінімальному коефіцієнті надлишку повітря, ремонтопридатність, висока енерго-екологічна ефективність, незначний термін модернізації та окупності. Перераховані вимоги стали основою при розробці проекту пальникової системи для котлів комунальної енергетики.

Розроблено комплексний підхід до вирішення проблеми оптимізації електроспоживання, підвищення рівня енергоефективності та стійкості функціонування найбільш енергоємних споживачів гірничовидобувних підприємств – шахтних стаціонарних установок (ШСУ) шляхом застосування засобів діагностування їх енергоефективності, енергозберігаючих систем електропривода, засобів регулювання якості електроенергії та запровадження технологічних заходів щодо її економії.

Розроблена оновлена технологія електродного виробництва у вигляді сукупності нових і модернізованих технологічних регламентів та конструкцій промислового обладнання. Обґрунтовано доцільність розробки заходів з ресурсо- та енергозбереження електродного виробництва. Одержано експериментальні температурні залежності фізичних властивостей вуглевмісних матеріалів.