Розроблено новий підхід до дифузійного формування стабільних нанорозмірних магнітно-твердих плівок FePt з хімічно впорядкованою фазою L10(FePt)ГЦТ при використанні додаткових шарів легуючих елементів (Ag, Au, Cu) з низкою поверхневою енергією. Енергія межі поділу між шарами була застосована як додаткова екстрарушийна сила для прискорення термічно-активованих процесів хімічного впорядкування плівки FePt і зниження температури (на 100оС) фазового переходу хімічно невпорядкованої магнітно-м'якої фази А1(FePt)ГЦК у хімічно впорядковану магнітно-тверду фазу L10(FePt)ГЦТ з надструктурою.

Поширення елекромагнітних хвиль в атмосфері становить великий теоретичний та практичний інтерес оскільки використання лазерного випромінювання для передачі інформації через земну атмосферу має багато очевидних переваг у порівнянні з традиційними методами зв'язку. Проте, неоднорідності коефіцієнту заломлення, що пов’язані з завжди існуючою турбулентністю атмосфери, зумовлюють фрагментацію світлового поля в площині прийму та відхилення променя від початкового напрямку.

Сформована концепція розвитку підприємств згідно з якою стратегія підприємства напряму пов’язана з його соціально-економічною цінністю, що визначається поряд з техніко-економічними показниками - наявністю системи цінностей, компетенцій та ресурсів, ефективне управління якими обумовлює зростання ринкової вартості підприємства. Визначена система кількісних та якісних показників оцінки стану корпоративної соціальної відповідальності підприємства.

Розроблено нову комплексну математичну модель процесів теплообміну в умовах зменшення внутрішнього простору випарно-конденсаційних систем (мініатюрних теплових труб, термосифонів і пульсуючих капілярних теплових труб). В результаті проведеного аналізу системи диференціальних рівнянь і умов однозначності методом теорії подібності отримано критерійну залежність, яку можна використовувати при розрахунку теплопередавальної здатності мініатюрних теплових труб.

Побудовано теорію поширення спінових хвиль у двопідгратковому антиферомагнетику з одноосьовою магнітною анізотропією та в феромагнітних наносистемах у формі сферичної нанооболонки, нанооболонки у формі еліпсоїду обертання («нанорис»), циліндричної нанотрубки кругового (круговий циліндр) та еліптичного (еліптичний циліндр) перерізу, а також для довільної феромагнітної наносистеми з трансляційною симетрією.

В роботі з’ясовані технологічні, експлуатаційні та конструкційні умови, за яких на основі сплавної технології виготовлення p-n-переходів, на промислових кристалах карбіду кремнію можливо отримати світлодіоди, що працюють у режимі електричного пробою, які можливо використовувати у якості еталонів потужності та спектрального складу випромінювання на спектральний діапазон 250¬700 нм, а також у якості імпульсних випромінювачів з субнаносекундною швидкодією. Розроблено конструкції цих приладів, лабораторна технологія їх виготовлення, елементи метрологічного забезпечення.

Розроблена нова архітектурна концепція організації паралельних обчислень у Грід-системах та хмарному середовищі з використанням програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС) як високопродуктивного гетерогенного обчислювального ресурсу з архітектурою програмованого операційного блоку з обробкою потоків даних, що дає змогу досягати оптимізованого відношення продуктивність-енергоспоживання та спростити програмування обчислювальних задач для цих систем.

Розроблено новий клас вуглеводневих матеріалів на основі діамондоїдних олігомерів та досліджено їх спектральні, термічні та електронні властивості. Розроблено методи селективної функціоналізації нижчих та вищих діамондоїдів. Створено методи сполучення нижчих діамондоїдів в олігомери. Зроблено рентгеноструктурні та термогравіметричні спектри олігомерів нижчих діамондоїдів. Запропоновано модель, яка адекватно враховує вплив дисперсійних взаємодій в олігомерах діамондоїдів на їх фізико-хімічні характеристики. Розроблено методи синтезу похідних олігомерів нижчих діамондоїдів.

На газових магістралях України газоперекачувальні агрегати працюють з великими тепловими викидами (до 20 МВт) високої температури (300 оС і більше) і, одночасно, потребують значних витрат електроенергії на привід обладнання самих газоперекачувальних станцій. Утилізація високотемпературних потоків від газоперекачувальних агрегатів та перетворення викидної теплоти в електричну енергію можливо за допомогою термоелектричних генераторів.

Розроблено нові підходи та методи створення програмних засобів моніторингу глобального електронного інформаційного простору, які дозволяють оперативно актуалізовувати фахові електронні науково-освітні ресурси.