Суть полягає в розробці пасивної багатофункціональної вимірювальної системи на основі векторно-фазових методів прийому та обробки гідроакустичних сигналів, що дозволяє випередити за тактико-технічними характеристиками найкращі морські охоронні системи та вимірювальне апаратне обладнання для дослідницьких полігонів. Розроблена вимірювальна система призначена для застосування в морських охоронних системах та вимірювальних полігонах, призначених для дослідження полів шумовипромінювання морських об’єктів.

Проведено дослідження наноматеріалів і прогнозування можливостей тринітридів щодо їх використання для створення надшвидкодіючих і надвисокочастотних компонентів мікро- і наноелектроніки. Виконананий аналіз динамічних та високочастотних властивостей тринітридів показав можливість їх використання для створення приладів на частоти до сотень гігагерц та формування пікосекундних імпульсів.

Твердотільні фільтри з електричною настройкою частоти є ключовими елементами різних багаточастотних систем зв'язку, що мають підвищену завадостійкість і надійність. Вважається, що значна частина перспективних систем зв'язку, в тому числі і стільникової телефонії, буде використовувати в основному ці фільтри. Дана розробка становить собою електрично перестроювані фільтри з поліпшеними характеристиками для перспективної зв'язної апаратури, вона направлена на розвиток нової елементної бази України в області радіоелектроніки.

Cуть роботи полягає в аналізі сучасних світових тенденцій розвитку бездротових мереж зв’язку (БМЗ) з розподіленними антенними системами (РАС) та розробці методології підвищення ефективності функціонування БСС з РАС на основі методів просторово-часової обробки радіосигналів (ПЧОС).

Суть розробки полягає в створенні реальних передумов побудови цифрової радіорелейної системи терагерцового діапазону, що забезпечить якісне підвищення пропускної спроможності систем радіозв'язку.

Виконане теоретичне вивчення природи інтермодуляційних спотворень у нелінійному підсилювачі потужності у частині їх зв’язку із генерацією парних гармонік вхідного сигналу дозволило запропонувати новий принцип лінеаризації характеристик цих пристроїв, оснований на використанні енергії зазначених гармонік у якості сигналу зворотного зв’язку. Проведені розрахунки впливу зазначеного механізму на передачу сигналів із цифровою модуляцією різного формату.

Розроблено нові методи створення координуючих систем оптимізації і управління, до яких входять:

— методи синтезу багатовимірних координуючих систем керування з різнотемповою дискретизацією в детермінованому середовищі на основі різнотемпових критеріїв оптимальності у формі еталонних моделей замкнених контурів цифрового керування, що забезпечило збільшення точності керування заданих співвідношень вихідних координат в перехідному режимі більш ніж у 10 разів;

Проведено аналіз та теоретико-методичне обґрунтування математичних моделей та чисельних методів досліджень літодинамічних процесів земної поверхні на ПОЄМ. Внаслідок великої трудомісткості й громіздкості обчислювальних робіт з визначення коефіцієнтів стійкості зсувних схилів використовувати варіаційні методи для визначення поверхонь ковзання можна тільки за умови повної комп'ютеризації таких розрахунків.

Розроблено методологічний, математичний та алгоритмічний інструментарій, що забезпечує гарантоване функціонування складних технічних систем (СТС), можливість оперативного формування достатньо обгрунтованого рішення з урахуванням порогового обмеження часу, практичну реалізацію прийняття рішення щодо запобігання аварій і катастроф в умовах концептуальної невизначеності та багатофакторних ризиків. Інструментарій у вигляді інформаційної платформи технічного діагностування в режимі реального часу базується на запропонованій стратегії управління працездатністю і безпекою функціонування СТС.

Запропоновано новий двокроковий метод інтелектуального аналізу даних, що поєднує теорію мереж Байєса та регресійного аналізу. Метод грунтується на двох множинах математичних методів. Перша множина призначена для побудови топології мережі Байєса та формування ймовірнісного висновку, на основі якого будується прогноз-рішення. Друга множина призначена для створення регресійної моделі із використанням логістичної функції зв’язку, на основі якої обчислюється оцінка прогнозу.