декабря 2013

Высокоэффективные устройства обработки сигналов на основе двухфазных кристаллоподобных структур

Устройства обработки сигналов на основе кристаллоподобных структур являются новейшей элементной базой информационных и телекоммуникационных систем. Для повышения эффективности микрополосковых устройств обработки сигналов СВЧ диапазона предложены и разработаны двухфазные кристаллоподобные структуры, обеспечивающие увеличение развязки сигналов в полосах пропускания и подавления до 60 дБ и уменьшение размеров устройств в 2...4 раза за счет существенного увеличения локализации электромагнитного поля кристаллоподобными микрополосковыми структурами по сравнению с традиционными.

Високоефективні пристрої обробки сигналів на основі двофазних кристалоподібних структур

Пристрої обробки сигналів на основі кристалоподібних структур є новітньою елементною базою інформаційних та телекомунікаційних систем. Для підвищення ефективності мікросмужкових пристроїв обробки сигналів НВЧ діапазону запропоновано і розроблено двофазні кристалоподібні структури, що забезпечують збільшення розв’язки сигналів у смугах пропускання і подавлення до 60 дБ та зменшення розмірів пристроїв у 2…4 рази за рахунок суттєвого збільшення локалізації електромагнітного поля кристалоподібними мікросмужковими структурами у порівнянні з традиційними.

Theoretical and experimental basis for the creation of a new class of sensors terahertz range

An algorithm for computer simulation of molecular dynamics. Recommended method for studying nanosystems based on the results of molecular analysis - dynamic analysis of the basic properties of nanomaterials. Recommended method for determining the spatial distribution of polarization in dielectrics active nanolayers. The technique of describing the processes of nucleation and growth of artificial nanodomenov. To analyze the size effects built microscopic model intracluster atomic dynamics of the sensitive layer of the sensor.

Теоретические и экспериментальные основы создания нового класса сенсоров терагерцового диапазона

Разработан алгоритм компьютерного эксперимента методом молекулярной динамики. Рекомендован метод исследования наносистем на основе анализа результатов молекулярно - динамического расчета основных свойств наноматериалов. Рекомендован метод определения пространственного распределения поляризации в нанослоях активных диэлектриков. Создана методика описания процессов зарождения и роста искусственных нанодоменов. Для анализа размерных эффектов построена микроскопическая модель внутрикластерной атомной динамики чувствительного слоя сенсора.

Теоретичні та експериментальні основи створення нового класу сенсорів терагерцового діапазону

Розроблено алгоритм комп'ютерного експерименту методом молекулярної динаміки. Отримано метод дослідження наносистем на основі аналізу результатів молекулярно-динамічного розрахунку основних властивостей наноматеріалів. Рекомендовано метод визначення просторового розподілу поляризації в наношарах активних діелектриків. Запропонована методика опису процесів зародження та зростання штучних нанодоменів. Для аналізу розмірних ефектів побудована мікроскопічна модель внутришньокластерної атомної динаміки чутливого шару сенсору.

Development equalincreased heat transfer surfaces for gas turbine regenerators of gas transport systems and research their heat-aerodynamics characteristics

Gas turbine unit ( GTU) is the dominant type of drive gas transportation system of Ukraine. However, most of them morally and physically obsolete, leading to a waste of gas for its own needs, which in 2010 amounted to 4.9 billion m3. To improve gas turbine is to use the least expensive stoves (regenerator) for utilization of heat in the turbine exhaust gases at the same time regenerators at current levels of use are bulky often have low operational reliability.

Разработка равноразвитых поверхностей теплообмена для регенераторов теплоты ГТУ газотранспортных систем и исследование их теплоаэродинамических характеристик

Газотурбинные установки (ГТУ) являются доминирующим типом привода газотранспортной системы Украины. Однако большая часть из них морально и физически устарела, что приводит к чрезмерным затратам газа на собственные нужды, которые в 2010 году составили 4,9 млрд. м3. Для улучшения работы ГТУ наименее затратным является применение воздухонагревателей (регенераторов) для утилизации теплоты отработавших в турбине газов В то же время регенераторы при сегодняшнем уровне их использования являются громоздкими и металлоемкими, часто имеют низкую эксплуатационную надежность.

Розробка рівнорозвинених поверхонь теплообміну для регенераторів теплоти ГТУ газотранспортних систем і дослідження їх теплоаеродинамічних характеристик

Газотурбінні установки (ГТУ) є домінуючим типом приводу газотранспортної системи України. Проте велика частина з них морально і фізично застаріла, що приводить до надмірних витрат газу на власні потреби, які в 2010 році склали 4,9 млрд. м3. Для поліпшення роботи ГТУ найменш витратним є застосування повітронагрівачів (регенераторів) для утилізації теплоти відпрацьованих в турбіні газів. В той же час регенератори при сьогоднішньому рівні їх використання є громіздкими і металоємними, часто мають низьку експлуатаційну надійність.

Development of tools for building complex multicomponent models

A toolkit for building multi-component models of complex evaluation of sustainable development was created. Tools developed as part of the intellectual system of data processing of World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development and interacts with other components of information analytical system of World Data Center. User interface based on thin client that provides an interactive graphical tool for constructing models and visualization of distributed multidisciplinary information and providing tools for its analysis was implemented.

Разработка инструментария для построения сложных многокомпонентных моделей

Создан инструментарий для построения многокомпонентных моделей комплексной оценки процессов устойчивого развития. Инструментарий разработан как компонент системы интеллектуальной обработки данных Мирового центра данных по геоинформатике и устойчивому развитию и взаимодействует с другими компонентами информационно-аналитической системы Мирового центра данных.

Страницы