Горшков В.М.

Робота спрямована на створення, експериментальне та теоретичне вивчення наноструктурованих функціональних матеріалів на основі Si, Ge, C та ZnO з метою визначення їх фундаментальних властивостей для подальшого застосування цих матеріалів у оптичній та сенсорній електроніці, зокрема в якості електрично-активних елементів, функціональних тонких шарів, світловипромінюючих матеріалів в оптоелектронних пристроях, засобах візуалізації, світлової індикації та газових сенсорів та субхвильових оптичних мікромеханічних пристроїв.

Люмінофори "білого світла" є важливим компонентом світлодіодів "білого світла", велика частина яких складається з джерел УФ світла (звичайно світловипромінююча гетероструктура на базі InGaN) та люмінофора, який трансформує УФ в широкий спектр "білого світла". Наразі основною складовою люмінофорів є рідкоземельні і важкі метали, що значно ускладнює їх утилізацію і здорожує виготовлення. Крім того, спектральна характеристика сучасних промислових люмінофорів не відповідає спектральній характеристиці сонячного випромінювання.

Розроблені технологічні методи та виготовлені нові нанокомпозити на основі напівпровідникових кремній-органічних полімерів полі(ді-n-гексилсилану) ПДГС та полі(метилфенілсилану) ПМФС, інкорпорованих в нанопористі кремнеземи з різним діаметром та геометрією пор. Контрольоване збільшення діаметра пор кремнеземів від 2.8 нм до 10 нм дозволило вперше дослідити оптичні властивості полімерів при переході від ізольованого полімерного ланцюгу до плівки та визначити можливості керованої їх зміни.

Розроблено методи керування морфологією нанооб’єктів у випадках їх поверхневого вирощування методом адсорбції атомів, що одночасно супроводжується реструктуризацію поверхні. Балансування на межі виникнення нестійкостей росту дозволяє синтезувати наночастинки з різними гранованими геометричними формами при одній і тій же кристалічній гратці нанокристалу. Головними факторами керованого синтезу є температура системи, концентрація вільних атомів, з яких формується нанострутура, та середовище, в якому здійснюється транспорт речовини між сусідніми нанооб’єктами.

Науковий інтерес до нанорозмірних частинок (НЧ) благородних металів та утворених при їх осадженні розвинених металічних поверхонь зумовлений їхніми унікальними фізичними властивостями, зокрема підсиленням лінійних і нелінійних оптичних явищ в середовищах, що контактують з такими наноструктурами. Морфологічні характеристики НЧ визначають їх каталітичні, сенсорні, оптичні властивості.