Інтелектуальні радіомережі з самоорганізацією

1. Номер державної реєстрації теми – 0109U001506
2. Науковий керівник – д.т.н., доц. Бунін С.Г.
3. Cуть розробки, основні результати.

Створено теоретичну базу для побудови телекомунікаційних радіомереж, які не використовують фіксованої інфраструктури та складаються зі стаціонарних і рухомих абонентів. Суть роботи полягає у використанні технологій обробки знань для інтелектуалізації процесів управління ресурсами радіомережі на різних рівнях моделі OSI, що забезпечить здатність радіомережі до самоорганізації, а також функціонування в умовах невизначеності. Зазначений підхід, у поєднанні з унікальними властивостями надширокосмугових сигналів, дозволять підвищити ефективність колективного використання пропускної здатності радіоканалів, а також розробити нові методи управління трафіком та методи маршрутизації пакетів між кореспондуючими абонентами.

Вперше, на фізичному рівні, запропоновано вирішувати проблему ефективного використання радіоресурсу й підвищення швидкості передачі інформації шляхом використання надширокосмугових сигналів. Здійснено оцінку енергетики радіоліній з надширокосмуговими сигналами, досліджено принципи побудови пристроїв радіозв’язку на імпульсних надширокосмугових сигналах, а також особливості проектування мереж з використанням зазначених сигналів. На канальному рівні запропонована низка методів та математичних моделей множинного доступу до радіоканалу при застосуванні імпульсних надширокосмугових сигналів. На мережевому рівні моделі OSI розглянуто різні схеми адресації в мережах із самоорганізацією та запропоновано низку методів маршрутизації, які передбачають динамічне формування метрик вибору маршруту, запропоновано управляти топологією мережі як складовою частиною маршрутизації та інтелектуалізувати процеси ухвалення рішення з маршрутизації. На транспортному рівні запропоновано новий метод віконного управління потоками даних в радіомережах із самоорганізацією на основі системи нейро-нечіткого виводу. На прикладному рівні моделі OSI розроблена модель системи управління ресурсами радіомереж із самоорганізацією, яка передбачає інтелектуалізацію процесу управління радіомережею, що дозволить забезпечити необхідну якість обслуговування абонентів радіомережі.