Розроблені теоретичні основи проектування, методологію, принципи побудови і синтезу нової групи мікроперетворювачів механічних коливань і вібрацій в електричний сигнал для систем різного роду малопотужніх мобільних пристроїв як альтернативних джерел живлення, а так же для енергетичних комплексів. Отримані нові знання про можливості розробки нового виду ефективних мікроперетворювачів механічних величин в електричну на основі МЕМС і нанотехнологій.

Створено фундаментальні фізико-математичні засади складних хвильових структур, необхідні для дослідження і розробки складних кристалоподібних структур, а також пристроїв обробки сигналів на їх основі. Розроблено узагальнену імпедансну модель бар’єрних структур різної хвильової природи. При аналізі структур імпедансна модель дозволяє скористатися апаратом теорії неоднорідних ліній передачі.

Отримано концентраційні залежності поляризованих спектрів комбінаційного розсіювання світла (КРС) для плівок титанату свинцю-кальцію Pb1-xCaxTiO3 (РСТ), визначено, що при заміщенні Pb на Ca загальний характер спектрів не змінюється і навіть при х=0,45 спектри КРС відповідають тетрагональній сегнетоелектричній фазі, що реалізується в чистому РСТ. Виявлено, що компонента м'якої моди А1(ТО) у плівці тітанату свинцю-лантана Pb0.9La0.1TiO3 (РLT) має частоту 280 см-1 і суттєво зсувається в бік низьких частот при зростанні вмісту La.

На засадах технології ТОНТОР обгрунтовано нові принципи поєднання інтегрованих відчутників із системою БТО, що дозволить здійснювати не тільки ранню діагностику захворювання, але і проводити профілактичні заходи щодо виявлення вібраційних ознак.

Зарядова ємність катодів літієвих джерел струму (ЛДС) залежить від ступеня впровадження іонів в структурні канали, дефекти та інші особливості розвиненої поверхні нанорозмірних матеріалів. Оскільки взаємодія іонів літію з поверхневими іонами наночастинок безпосередньо залежить від енергетичного розподілу валентних електронів, особливо, в негативно-заряджених іонах, то важливим є виявлення впливу на ці характеристики методів синтезу нанорозмірних композитів.

Створено нову наукову концепцію, нові методи та засоби удосконалення нового термоанемометричного витратоміра (ТАВ) (патент України), теоретичні засади дослідження температурного поля біопалива. Підвищено точність у 2 рази (до 1,5 %) у порівнянні з відомими роботами (3 %), підвищено швидкодію у 10 разів.

Аналіз аварій в електроенергетичних системах (ЕЕС) світу показав, що однією з причин їх виникнення є слабодемпфовані низькочастотні коливання (НЧК). Це обумовлює необхідність вирішення комплексу задач по зменшенню впливу НЧК на режими роботи та підвищення стійкості ЕЕС. Для об’єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) України, яка характеризується відносно слабкими міжсистемними зв’язками в умовах впровадження розосереджених відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) вирішення вказаних задач є особливо актуальним.

Підвищення експлуатаційних властивостей, зокрема зносостійкості поверхонь деталей і конструкцій досягається модифікацією поверхневих шарів наноутвореннями шляхом введення нанопорошків у зварювальну ванну при електродуговому наплавленні та у покриття при газотермічному напиленні.

Розроблено новий принцип побудови системи керування орієнтацією надмалого космічного апарату (НКА), який базується на визначенні просторової орієнтації НКА за інформацією з багатоантенної GPS-системи та подальшому її використання у контурі керування двигуна-маховика (ДМ) – виконуючого елемента системи керування кутовим рухом НКА. Відпрацьовані методи і алгоритми визначення просторової орієнтації НКА, а також методи і алгоритми формування сигналу кутового прискорення, що дозволить значно розширити точносний ресурс ДМ.

Створено технологію, для зміцнення поверхні металевих виробів та для очищення матеріалів від поверхневих забруднень (без шкідливих викидів продуктів лазерної ерозії в атмосферу. Створено технологію формування заданого мікрорельєфу поверхні виробу та обладнання для її реалізації, встановлено оптимальні режими лазерної обробки (швидкість переміщення лазерного променя, густина потужності, частота слідування імпульсів, величина розфокусування, крок між лунками).