Удосконалення шляхів розвитку людського капіталу як фактор підвищення мобілізаційного потенціалу України

Встановлено, що основною загрозою зниження мобілізаційного потенціалу України виступають загальносвітові тенденції лібералізації стосунків держави та підданих громадян. Незалежно від форми державного устрою державні інститути мають контролювати населення для забезпечення мобілізаційної готовності, чого зараз в Україні не спостерігається. Переважна частина української молоді не бажає брати участі у військовій службі, а подекуди – і в інших формах діяльності з захисту своєї країни. Основним механізмом підвищення мобілізаційного потенціалу виступає підвищення ефективності роботи державного механізму. Зокрема, необхідно зробити акцент на рівноправності громадян, створенні загальнодержавної концепції патріотизму, стимулюванні молоді до бажання залишитися жити в Україні.
Найбільш очікуваним соціальним трендом розвитку, який обмежуватиме можливості країни для мобілізації, є загальна лібералізація громадського та суспільного життя та втрата державними механізмами можливості контролю над населенням. Зміна у структурі суспільства та акцент на правах, а не обов’язках громадян, призводить до того, що в Україні встановлюється загальноєвропейський тренд домінування особистої свободи. Лише цілеспрямована та послідовна політика держави може змінити цю тенденцію, зважаючи на актуальність військової загрози територіальній цілісності та суверенітету країни.