Фундаментальні наукові дослідження

Аналіз літературних даних показав, що сучасний стан мініатюризації електронної техніки потребує створення нових малогабаритних систем охолодження, здатних відводити значні теплові навантаження. В межах цієї проблеми було створено теоретичне обґрунтування доцільного використання мініатюрних теплових труб, термосифонів та пульсаційних капілярних теплових труб у системах охолодження для широкого спектру потужних елементів мікроелектронної техніки.

На основі проведених аналітичних та експериментальних досліджень встановлено взаємозв’язок між хімічним, фазовим та структурним складом, технологічними параметрами обробки та рівнем властивостей ливарних багатокомпонентних сплавів системи Al–Mg.

Одержано зразки метанталату калію у вигляді порошків з розмірами частинок 80-90 нм, які мають властивості сегнетоелектрика. Такий матеріал може бути використаний в сучасній оптоелектроніці.

Аналіз сучасного стану проблеми вказує, що основною перешкодою для отримання технічних дисперсій зі стабільними литтьовими властивостями, базовими структуроутворюючими компонентами яких є глинисті матеріали, являється неконтрольована зміна фізико-хімічних властивостей поверхні останніх під дією ПАР в процесі збагачення та переробки. Останнє призводить до неадекватного впливу на процеси формування адсорбційно - коагуляційної структури і, як наслідок, непрогнозованої зміни технологічних властивостей дисперсій.

Суть розробки полягає в застосуванні системного аналізу і теорії систем для визначення системного критерію поділу проектів інформатизації на частини не за функціональною ознакою а за загальносистемними ознаками, що дозволяє сформулювати компонентний процес реалізації проектів інформатизації організаційних систем (Орг.С.) як специфікацію чітко визначених дій у вигляді скоординованого виконання послідовних і паралельних операцій по розробці проекту інформатизації Орг.С.

Компонентний процес із загальносистемним критерієм поділу проекту інформатизації на компоненти забезпечує:

Досліджено можливість та доцільність використання в якості гравіметра діагностичного комплексу (ДК) нового гіроскопічного вимірювача прискорень (ГГ). Отримано математичну модель руху ГГ у загальному випадку руху основи. Досліджено поведінку ГГ при гармонійній дії збурення та у статичному режимі роботи, надано рекомендації по збільшенню точності вимірювань. Проведено дослідження поведінки ГГ у разі найбільш несприятливих резонансних режимів за допомогою ЦОМ.

Розроблені основи побудови мікросенсорних безпроводових мереж моніторингу зовнішнього середовища.

За допомогою комп’ютерного моделювання було оптимізовано геометрію, розраховано залежність електронних властивостей діамондоїдів від їх розміру; наявності як одного, так і двох різних замісників в молекулі (зовнішнє допування); від заміни атомів вуглецю в певних положеннях діамондоїду (внутрішнє допування) одним та двома гетероатомами.

При  вирішенні багатьох прикладних задач зустрічаються процеси пов'язані з необхідністю урахування властивостей стохастичних гетерогенних систем. Такі проблеми постійно виникають у ряді провідних галузей промисловості — хімічній, нафтопереробній, будматеріалів, харчовій та інших, де важливе місце займають гідромеханічні процеси пов’язані з розділенням при урахуванні неоднорідності.

Вирішена важлива народногосподарська задача, пов'язана з розробленням наукових основ направленого застосування  фізичної модифікації у вигляді ультразвукової дії в технології одержання широкого спектру виробів із багатокомпонентних епоксиполімерів, спрямованих на підвищення ефективності  та досягнення ресурсо- та енергозбереження при їх одержанні.