Наносупутник

Удосконалення електронної платформи та випробування льотної моделі університетського наносупутника PolyITAN-3- PUT формату Cubesat для пошуку природних ресурсів Землі

Роботу присвячено удосконаленню підсистем та випробуванню університетського наносупутника (НС) формату Cubesat шляхом розробки, моделювання та дослідження службових підсистем для забезпечення корисного навантаження - оптико-електронного сканера зі здатністю зйомки поверхні Землі в видимому діапазоні світла з розрізненням від 15м до 30 м при функціонуванні його на орбіті з висотою від 400 км до 700 км, силами студентів, магістрантів, аспірантів та наукових співробітників КПІ ім. Ігоря Сікорського.

В контексті роботи отримано наступні основні результати:

Дослідження та випробування льотної моделі університетського наносупутника PolyITAN-3-PUT формату Cubesat для дистанційних спостережень Землі

Проведено удосконалену розробку та моделювання, виготовлення та дослідження підсистем - енергоживлення, навігації та орієнтації з маховично - електромагнітним
виконуючим механізмом та датчиками визначення координат Сонця, швидкісного радіозв'язку та телеметрії, оптоелектронного сканера, управління та обробки даних -
льотної моделі наносупутника (НС) PolyITAN-3-PUT формату 3U CubeSat для дистанційних спостережень Землі.
В тому числі були :
1. Виготовлені та досліджені:
- конструкція корпусу та сонячних батареї для енергоживлення (СЕЖ) НС,

Розробка та дослідження універсальної енергозберігаючої підсистеми електроживлення до оптико-електронного сканера та прецизійного приймача GPS/GLONASS космічного застосування.

Робота спрямована на створення універсальної підсистеми електроживлення наносупутників, що зможе забезпечити високоякісне живлення космічних приладів - прецизійного приймача GPS\GLONASS та оптико-електронного сканера (ОЕС) у якості корисного навантаження НС GraviSat та PolyITAN-3.

Створення та дослідження характеристик університетського наносупутника формату CubeSat для дистанційних спостережень Землі

Робота присвячена створенню наносупутника (НС) формату Cubesat, 3U шляхом розробки, моделювання та дослідження ефективних службових підсистем до забезпечення корисного навантаження - оптико-електронного сканера зі здатністю зйомки в діапазоні до 30 м при функціонуванні його на орбіті при висоті до 700 км.

Вищевказані роботи виконуються силами студентів, магістрантів, аспірантів та наукових співробітників наступних факультетів: ТЕФ, РТФ, ФЕЛ, ФЕА, ПБФ та ММІ, а також залучити спеціалістів ДКБ „Південне” (м. Дніпропетровськ) у якості консультантів.

Фізичне моделювання та дослідження характеристик підсистем навігації, орієнтації та зв’язку освітянського наносупутника формату CubeSat

Об'єкт дослідження - освітянський наносупутник (далі по тексту НС) формату 2U CubeSat.
Предмет дослідження – підсистема навігації для НС на навколоземній орбіті з приймачем GPS/ГЛОНАСС, підсистема орієнтації НС, підсистема зв’язку НС з наземною станцією за форматом обміну даними AX.25 і BPSK модуляцією.
Метою роботи є розробка підсистем навігації, орієнтації та зв’язку НС методами фізичного моделювання та експериментального дослідження основних параметрів підсистем.

Розробка та дослідження високоефективних ресурсозберігаючих методів і засобів забезпечення теплових режимів наносупутника НТУУ»КПІ»

Вперше в Україні колективом студентів та викладачів створено експериментальну льотну модель наносупутника та конструктивно-технологічні засоби забезпечення його теплового режиму усіх підсистем наносупутника. А саме, підсистеми обробки даних на основі комп’ютера з пакетом прикладних програм, тривісної підсистеми орієнтації та стабілізації супутника, радіопідсистеми зв’язку, підсистеми телеметричного контролю, підсистеми електропостачання, датчиків координат Сонця.

Розробка засад створення нано- та пікосупутників як космічних мікролабораторій

Створення на базі мікросупутників як надмалих космічних апаратах космічних  мікролабораторії значно  підвищує ефективність використання космічних апаратів та залучення до космічних експериментів більшої кількості користувачів за рахунок вдосконалення космічних апаратів та впровадження сучасних інформаційних технологій. Розроблено загальну методологію аналізу та синтезу структур компонентів віртуальної лабораторії з урахуванням особливостей побудови бортової системи збору, обробки інформації та керування, особливостей наукових приладів та систем мікросупутника.