Розробка та дослідження технології виготовлення медичних ендопротезів (стентів) методом лазерного фрезерування

Встановлено, що при виготовлені стентів, за допомогою технології лазерного фрезерування, на відміну від прямого лазерного різання, з’являється можливість нанесення «кишень» на нитках стента, з заданою глибиною, розміром та формою, що призначені для утримання в них лікарських засобів. Також, встановлено, що з’являється можливість створювати стенти зі змінною товщиною нитки (яка може складати 20мкм), що забезпечує гнучкість та пружність стента при збільшенні ширини нитки до 0.5-1мм. Встановлено, що реалізація технології виготовлення ендопротезів методом лазерного фрезерування, може виконуватись по двом схемам. По першій, сфокусований лазерний промінь, що сканує веде обробку фрагментів стенту, причому заготовка здійснює зворотно-поступальні рухи. По другій, заготовка постійно обертається, а сфокусований лазерний промінь здійснює зворотно-поступальні рухи (тобто подібно багатопрохідному точінню). Встановлено, що при реалізації вказаних схем лазерного фрезерування можливо два способи фокусування лазерного променя. По-першому – фокусування випромінювання відбувається перпендикулярно поверхні заготовки (вісь лазерного променя лежить на осі обертання заготовки; по-другому - фокусування випромінювання відбувається під певним кутом до поверхні заготовки (вісь лазерного променя не співпадає з віссю її обертання. Перший випадок гарантує отримання візерунку стента з «перпендикулярними» стінками різу. В другому випадку з’являється можливість (з-за малого розміру заготовки) оброблювати певні частки її внутрішньої частини)

Встановлено, що найкращими варіантами захисту заготовки під час лазерного фрезерування є:

• подача в зону дії допоміжного робочого газу
• встановлення допоміжного екрану в середину заготовки;
• прокачування допоміжної рідини через внутрішню порожнину заготовки та комбінація перерахованих вище засобів.

Встановлені режими обробки, що дозволяють керовано знімати шари матеріалу заготовки з кроком від 5 до100мкм, причому шорсткість обробленої поверхні не перевищує 2мкм.