Письменний Є.М.

Постановка і проведення даної роботи обумовлені: 1) неприйнятною невизначеністю температурних режимів тепловиділяючих елементів (твелів) перспективних реакторів в умовах, близьких до погіршеної тепловіддачі (ПТВ); 2) практичною неможливістю досліджувати температурні режими тепловидільних збірок в реальних умовах ядерних реакторів (ЯР); 3) посиленням пріоритетної орієнтації на пасивні методи тепловідведення в атомних енерготехнологіях; 4) необхідністю підвищення ефективності і надійності перспективних пасивних систем тепловідведення випаровувально-конденсаційного типу (ВКТ); 5) необхідністю

Постановка і проведення даної роботи обумовлені: 1) нагальною необхідністю підтримання і підсилення бар'єрів безпеки в атомній енергетиці пасивними методами тепловідведення; 2) перспективністю створення пасивних систем випаровувально-конденсаційного типу (ВКТ) для тепловідведення і теплового захисту; 3) значною обмеженістю зазначених досліджень та розробок і відсутністю їх практичного застосування в ядерних енерготехнологіях; 4) вкрай недостатньою базою експериментальних даних щодо температурних режимів в активній зоні реакторів нового покоління з надкритичними параметрами теплоносія (НКТ)

Безперервне зростання дефіциту охолоджуючої води і посилення екологічних вимог через теплове забруднення довкілля тісно пов'язано з вирішенням проблеми раціонального використання водних ресурсів та скорочення водоємних технологій. Це обумовлює необхідність використання сучасних енерготехнологій та модернізації за їх допомогою існуючих систем охолодження у різноманітних виробництвах.

Постановка і проведення даної роботи обумовлені необхідністю створення нових, більш ефективних засобів теплопередачі випаровувально-конденсаційного типу (ВКТ) в порівнянні зі звичайними пристроями та системами ВКТ, удосконалення яких дійшло до межі їх потенційних можливостей.

Газотурбінні установки (ГТУ) є домінуючим типом приводу газотранспортної системи України. Проте велика частина з них морально і фізично застаріла, що приводить до надмірних витрат газу на власні потреби, які в 2010 році склали 4,9 млрд. м3. Для поліпшення роботи ГТУ найменш витратним є застосування повітронагрівачів (регенераторів) для утилізації теплоти відпрацьованих в турбіні газів. В той же час регенератори при сьогоднішньому рівні їх використання є громіздкими і металоємними, часто мають низьку експлуатаційну надійність.

Опрацьовування і аналіз існуючої інформації дозволили розробити конструкцію нової сталевої рівнорозвиненої труби гвинтоподібного типу| |із| для використання в якості теплообмінної поверхні повітронагрівачів-регенераторів ГТУ газоперекачуючих агрегатів, які застосовуються на компресорних станціях газотранспортної системи України. Така поверхня має декілька суттєвих переваг: виготовлення на основі дешевої технології – роликове обкочування круглої труби з використанням сипучого середовища або рідини для протитиску всередині труби.