У роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу підвищення рівня енергоефективності електромеханічних систем шахтних стаціонарних установок. Запропоновано рішення, яке полягає в контролюванні у реальному часі енергоефективності електромеханічних систем засобами багатофакторного моніторингу і функціонального діагностування, оцінюванні енергетичного і технічного стану для виявлення неефективних режимів роботи та прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшої експлуатації, обслуговуванні за фактичним станом та безперервному захисті під час експлуатації.

Створено методологію визначення оптимальної структури (складу генеруючого та акумулюючого обладнання) і параметрів інтегрованих систем енергозабезпечення (мікросистем) на основі методів багатокритеріальної оптимізації з урахуванням технічних, економічних, соціальних, екологічних, метеорологічних чинників і регіональних особливостей енергозабезпечення, зокрема, наявності місцевих паливно-енергетичних і трудових ресурсів, існуючої структури системи централізованого енергозабезпечення.

Виконано формалізований математичний опис режимів підсистем ЕЕС, на основі якого запропоновано комплексний підхід до оцінки ризику виникнення аварійної ситуаціі в якості показника надійності електропостачання, який полягає у поєднанні визначення імовірності відмови електрообладнання в умовах нечіткоі інформаціі та зовнішніх збуреннях із статистичним моделюванням режимів підсистем ЕЕС, що дозволяє враховувати випадкові відмови електрообладнання, стохастичний характер режиму, матеріаль

Вперше експериментально встановлено, що температурні коефіцієнти реакції переестерифікації рослинної олії метиловим спиртом становлять γ=1,3 і не відповідають правилу Вант-Гоффа для хімічних реакцій, тому зміна температури в діапазоні 20-60ºС не виявляє суттєвого впливу на вихід продукту та швидкість реакції в цілому.

Предметом розробки, моделювання та експериментальних досліджень слугували алюмінієві профільні теплові труби, а об’єктом розробки – сонячний колектор, у якому використовуються створені профільні алюмінієві теплові труби з оболонок вітчизняного виробництва. Метою розробки було створення вітчизняної конструкції сонячного колектора принципово нового типу з використанням у якості високоефективної теплопоглинальної поверхні з селективним покриттям алюмінієвих профільних теплових труб.

Теоретично обґрунтовано рівняння теплового балансу для системи «космічний апарат – прилад – система терморегулювання – космічне середовище» для термочутливого приладу з урахуванням теплопереносу, який реалізують теплові труби. На основі аналізу цих рівнянь для граничних умов експлуатації приладу запропоновано і експериментально досліджено нову теплову концепцію побудови ефективної системи терморегулювання класу наукових приладів, які не мають власного тепловиділення. Система є пасивною, використовує для функціонування тільки теплоту зовнішнього джерела – Сонця.

Основні наукові результати включають теоретичні результати, пов’язані з розробкою методології побудови інформаційних систем з інтелектуальною підтримкою прийняття рішення.

Запропонована методологія основана на розробці та використанні наступних структур методів та алгоритмів:

Уперше створено комплекс методик як для оцінювання стану управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємств машинобудівної галузі, так і готовності промислового підприємства до інновацій. Ці методики надають комплексне, структурне бачення проблемам інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств за умов досить нестабільного економічного та інвестиційного середовища.

Перетворювачі електричної енергії з відновлюваних джерел енергії передбачають проміжне перетворення на більш високу частоту з оберненим перетворенням в постійну напругу або напругу заданої частоти більш високої якості. Досягнення максимального коефіцієнту корисної дії (ККД), мінімізація ваги, габаритів та вартості неможливо без вимірювання електричних параметрів складових перетворювачів, серед яких найважливішим є активна потужність.

Розроблено дворівневу систему контролю вібрації складних роторних систем (авіаційних двигунів) на стаціонарних та нестаціонарних режимах експлуатації. Перший рівень системи забезпечує поточний контроль значення вібраційної швидкості на роторних гармоніках двигуна та їх нормування. Другий рівень призначений для виявлення початкових пошкоджень та дефектів докритичних розмірів роторних елементів за умови «нормальної» вібрації на основі комплексного застосування сучасних цифрових методів обробки сигналів.