Основи теорії адаптивних електромеханічних систем автоматичного керування з векторно-керованими електродвигунами змінного струму в умовах неповної інформації.

Розвинуто теорію стійкості багатовимірних нелінійних систем з метою розробки нових методів синтезу керувань, які забезпечують декомпозицію вихідної структури на зв’язані підсистеми, структурні властивості яких гарантують композитній системі локальну експоненціальну стійкість, квазірозв’язання  процесів у підсистемах і асимптотичну лінеаризацію однієї з них. Створено нову концепцію керування класом електромеханічних систем з формуванням результуючої декомпозиції "електромагнітна – оцінювання кутової швидкості – механічна" підсистеми, яка є загальнотеоретичною основою для розв’язання основних задач керування координатами системи в умовах неповної інформації про вектор стану. Розроблено метод векторного керування в електромеханічних системах з асинхронними двигунами в умовах неповної інформації з адаптивним оцінюванням змінної у часі кутової швидкості та асимптотичним відпрацюванням заданих траєкторій координат системи. Вперше розроблено методи синтезу алгоритмів ідентифікації, адаптивного спостереження і прямого адаптивного керування за частково вимірюваним вектором стану, які дозволяють отримати локально визначені вирішення для класу нелінійних об’єктів адаптації, що мають невідомі додатні  коефіцієнти при похибках оцінювання, а також у випадку нелінійної параметризації невідомих параметрів. Продемонстровано результати застосування розроблених теоретичних положень для електродвигунів змінного струму та турбомеханізмів.