Гірництво

Процес імпульсного руйнування гірських порід здійснюється з адаптацією до параметрів вибою, причому адаптація досягається вибором кількості та розташуванням мас ударних елементів, зміною активних ділянок силових елементів, інфрачастотною мультиплікацією тиску в гідроприводі, автоматизацією керування гідроприводом геотехнічного комплексу, що дозволяє на 10…15 % збільшити ККД імпульсного руйнування породи.

Розроблено комплексний підхід до вирішення проблеми оптимізації електроспоживання, підвищення рівня енергоефективності та стійкості функціонування найбільш енергоємних споживачів гірничовидобувних підприємств – шахтних стаціонарних установок (ШСУ) шляхом застосування засобів діагностування їх енергоефективності, енергозберігаючих систем електропривода, засобів регулювання якості електроенергії та запровадження технологічних заходів щодо її економії.

Розроблена прикладна теорія імпульсно-хвильового руйнування та система адаптивного керування процесом імпульсно-хвильового руйнування гірських порід. Розроблені на основі прикладної теорії нові виконавчі органи імпульсно-хвильової дії, та технології з використанням розроблених виконавчих органів для розробки та видобутку корисних копалин.

Розроблено основні положення і закономірності прикладної теорії енергозберігаючого адаптивного функціонування комплексу імпульсно-резонансного руйнування гірських порід, на цій основі створено інженерну методику та розроблено виконавчі органи і технології функціонування енергоощадного адаптивного комплексу імпульсно-резонансної дії для розробки нафтових родовищ та видобутку корисних копалин.

Виявлення закономірностей та розробка методичних засад і технічних засобів формування в породному масиві монощілин та площинних порушених зон вибухом системи подовжених зарядів обмежених розмірів, створення протифільтраційних та сейсмозахисних завіс, армуючих протизсувних геотехнічних споруд, компенсаційних щілин для захисту підземних виробок від гірських ударів та ліквідації зон концентрації напружень.