Технологія виготовлення та прецизійна обробка нових підшипникових матеріалів підвищеної зносостійкості на основі відходів легованих сталей

Розроблена технологія виготовлення та прецизійної обробки композиційних самозмащувальних підшипникових матеріалів для важких умов експлуатації на основі шліфувальних відходів легованих сталей з твердим мастилом дозволяє виготовляти нові деталі, які за зносостійкістю суттєво перевищують відомі підшипники, що працюють у аналогічних умовах. Створена технологія базується на використанні технологічних операцій порошкової технології у поєднанні з тонкою механічною обробкою деталей тертя. За результатами досліджень розроблений алгоритм розрахунку параметрів пресування втулок підшипників на основі теорії пластичності, відпрацьовано та оптимізовано технологічні режими спікання заготовок нових підшипників ковзання, що дозволяє керувати структурою і властивостями матеріалів. Встановлення впливу технології виготовлення на процеси формування антизадирних плівок тертя при високотемпературному та високошвидкісному зношуванні дозволяє здійснювати цілеспрямований трибосинтез плівок тертя, що визначають високу зносостійкість деталі у важких умовах роботи при терті без рідкого мастила.

Розраховані математичні залежності дозволили одержати комп’ютерні моделі технологічних режимів тонкої механічної обробки робочих поверхонь, що враховують ріжучий вплив сукупності абразивних зерен на формування рельєфу поверхні деталі при надскладній траєкторії руху зерен у робочій зоні оброблення.
Розроблені технологічні заходи дозволяють прогнозовано створювати та керувати утворенням мікрорельєфу робочих контактних поверхонь нових композиційних підшипників для забезпечення високих параметрів якості поверхонь, які є передумовою високої зносостійкості нових деталей тертя у жорстких умовах експлуатації.

За результатами досліджень розроблені типові технологічні процеси та виготовлена дослідна партія зразків втулок підшипників з регенерованої сировини для впровадження на підприємства машинобудівної галузі. Сумарний економічний ефект від впровадження результатів досліджень склав більше 200 тис. грн. на рік.