БПЛА

Визначено алгоритмічні і технологічні підходи з технологічно-конструктивної та алгоритмічно-програмної інтеграції/комплексування навігаційно - вимірювальних модулів та сенсорів. Проведено патентний та інформаційний пошук відомих технічних та технологічних рішень. Розроблено фізико-математичну модель вирішення навігаційної задачі при використанні встановленої структури локальної навігаційної позиційної системи. Розраховано оптимальні конструктивні параметри та експлуатаційні режими роботи платформи повітряного базування для локальної навігаційної системи.

Розроблена концепція створення малогабаритних універсальних базових шасі робота високої прохідності та маневреності, яка поєднує мінімізацію габаритів і ваги мобільних роботів, здешевлення у виробництві робототехнічного комплексу завдяки зниженню ресурсо- та матеріало- ємності, значне розширення сфери використання мобільних роботів на сфери, де традиційна великогабаритна техніка не може бути застосована, реалізація якої базується на застосуванні кінематичних схем шасі, що забезпечують високу прохідність на пересіченій місцевості та у будинках з можливістю долання типових перешкод (еска

Головним результатом є розробка концепції науково-технічних засад створення нових високошвидкісних систем загоризонтного зв’язку із змінною архітектурою із використанням опорних станцій тропосферного зв’язку і ретрансляційних інтелектуальних аероплатформ та штучних утворень.

Розроблено нову архітектуру та базові компоненти системи контролю та управління БПЛА з роботизованим пристроєм та Платформою Тактичної Підтримки (ПТП) для загоризонтного керування як безпілотником, так і роботом, структуру апаратно-програмного комплексу Наземного Центру Управління (НЦУ), схеми інтеграції основних підсистем і засобів – серверів реєстрації, аналізу та обробки даних результатів моніторингу наземних об’єктів, сервера доступу до ресурсів відповідних сховищ даних та баз даних, компонентів системи управління цими ресурсами та потоками даних і відео.

Розроблено метод оперативного планування та перепланування топології мережі телекомунікаційних аероплатформ, що дозволяє за рахунок оптимального розміщення безпілотних літальних апаратів у просторі створити таку структуру мережі, що має більшу пропускну здатність.

Робота присвячена розробці, реалізації та інтеграції методик проектування окремих елементів безпілотного авіаційного комплексу, що пов’язані із проблемами забезпечення потрібних тактико-технічних, експлуатаційних характеристик, характеристик надійності, швидкодії та уніфікації у єдину уніфіковану методику та створення системи прийняття проектних рішень в процесі проектування.

Проаналізовано причини виникнення нештатних та небезпечних ситуацій при експлуатації безпілотних літаків та літаків загального призначення, які пілотуються одним пілотом. Це дозволило визначити ряд заходів, виконання яких приведе до зменшення небезпечних ситуацій в процесі польоту вказаних повітряних суден, а саме: проведення своєчасного технічного обслуговування, моніторингу фізичного і психологічного станів пілота при його керуванні літальним апаратом, правильній і своєчасній оцінці погодних умов, дообладнання літального апарату допоміжними / резервуючими пристроями та системами.