Розробка методу прогнозування ресурсу конструктивних елементів крила літака на стадії зародження макротріщини з урахуванням кінетики накопичення розсіяних пошкоджень

Основний результат роботи полягає у якісній та кількісній оцінці комплексного впливу експлуатаційних і конструкційно-технологічних факторів (геометричних розмірів та ступеня пластичного деформування матеріалу) на параметри циклічної міцності елементів силової конструкції літаків з функціональними отворами на стадії зародження макротріщини з урахуванням кінетики накопичення розсіяних пошкоджень .

Робочою гіпотезою, яка закладена в роботі, є можливість збільшення циклічної міцності елементів силової конструкції літаків з функціональними отворами в умовах циклічного навантаження за рахунок пластичного поверхневого зміцнення технологічного отвору, вдосконалення і обґрунтування технологічних параметрів дорнування отворів.

Одними з найсуттєвіших розробок, які закладені в основу роботи є:

- модель визначення залишкових напружень з урахуванням накопичення розсіяних пошкоджень;
- експериментальні дослідження впливу кінетики накопичення пошкоджень на основні характеристики конструкційних матеріалів;
- експериментальні дослідження залежності втомної міцності конструктивних елементів з функціональними отворами від впливу початкової технологічної пошкоджуваності;
- оцінка впливу залишкових та експлуатаційних напружень на міцність силових конструктивних елементів з отвором після дорнування;
Методи прогнозування та діагностики ресурсу експлуатації відповідальних високонавантажених елементів конструкцій літака базуватимуться на основних законах та фундаментальних положеннях теорії пружно-в’язко-пластичності при циклічному навантаженні, нелінійної механіки континуальної пошкоджуваності та математичної статистики.

Суттєве уточнення розрахункового ресурсу по параметру мало- та багатоциклової втоми веде до обґрунтованого зменшення матеріаломісткості відповідальних високонавантажених елементів конструкцій крила транспортного літака.