Визначено специфічні закономірності функціонування процедур неперервної ПОб в конвергентних системах широкосмугового доступу наступного покоління з високою пропускною здатністю, що базуються на отриманих ефективних методах, математичних моделях, алгоритмах та методах ПОб, які задовольняють вимогам до спрощення та зменшення часу відпрацювання процедур ПОб з мінімальним впливом на пропускну здатність систем широкосмугового радіодоступу із забезпеченням необхідної якості обслуговування в умовах багатопроменевих завмирань.

Суть роботи полягає в урахуванні системних зв’язків природничих і техногенних факторів з факторами структурно-функціонального характеру, що суттєво змінюються при збільшенні масштабу освоєння підземного простору від окремих підземних споруд і локалізованого гірського масиву до багатофункціонального комплексу підземного міста та його мінливого геологічного середовища.

Створено модель комплексного кількісного оцінювання рівня розвитку суспільства, заснованого на знаннях, із застосуванням апарату теорії корисності. Проведено моделювання для країн світу та регіонів України, за результатами якого створено тематичні панелі для представлення та аналізу результатів дослідження в режимі он-лайн. В ході виконання дослідження також створено методику верифікації прикладних моделей складних систем, яка базується на операціях агрегування і узагальнення, та застосуванні еквівалентних перетворень для категорій, які описують предметну область.

Розроблені теоретичні основи проектування, методологію, принципи побудови і синтезу нової групи мікроперетворювачів механічних коливань і вібрацій в електричний сигнал для систем різного роду малопотужніх мобільних пристроїв як альтернативних джерел живлення, а так же для енергетичних комплексів. Отримані нові знання про можливості розробки нового виду ефективних мікроперетворювачів механічних величин в електричну на основі МЕМС і нанотехнологій.

Створено фундаментальні фізико-математичні засади складних хвильових структур, необхідні для дослідження і розробки складних кристалоподібних структур, а також пристроїв обробки сигналів на їх основі. Розроблено узагальнену імпедансну модель бар’єрних структур різної хвильової природи. При аналізі структур імпедансна модель дозволяє скористатися апаратом теорії неоднорідних ліній передачі.

Отримано концентраційні залежності поляризованих спектрів комбінаційного розсіювання світла (КРС) для плівок титанату свинцю-кальцію Pb1-xCaxTiO3 (РСТ), визначено, що при заміщенні Pb на Ca загальний характер спектрів не змінюється і навіть при х=0,45 спектри КРС відповідають тетрагональній сегнетоелектричній фазі, що реалізується в чистому РСТ. Виявлено, що компонента м'якої моди А1(ТО) у плівці тітанату свинцю-лантана Pb0.9La0.1TiO3 (РLT) має частоту 280 см-1 і суттєво зсувається в бік низьких частот при зростанні вмісту La.

На засадах технології ТОНТОР обгрунтовано нові принципи поєднання інтегрованих відчутників із системою БТО, що дозволить здійснювати не тільки ранню діагностику захворювання, але і проводити профілактичні заходи щодо виявлення вібраційних ознак.

Зарядова ємність катодів літієвих джерел струму (ЛДС) залежить від ступеня впровадження іонів в структурні канали, дефекти та інші особливості розвиненої поверхні нанорозмірних матеріалів. Оскільки взаємодія іонів літію з поверхневими іонами наночастинок безпосередньо залежить від енергетичного розподілу валентних електронів, особливо, в негативно-заряджених іонах, то важливим є виявлення впливу на ці характеристики методів синтезу нанорозмірних композитів.

Створено нову наукову концепцію, нові методи та засоби удосконалення нового термоанемометричного витратоміра (ТАВ) (патент України), теоретичні засади дослідження температурного поля біопалива. Підвищено точність у 2 рази (до 1,5 %) у порівнянні з відомими роботами (3 %), підвищено швидкодію у 10 разів.

Аналіз аварій в електроенергетичних системах (ЕЕС) світу показав, що однією з причин їх виникнення є слабодемпфовані низькочастотні коливання (НЧК). Це обумовлює необхідність вирішення комплексу задач по зменшенню впливу НЧК на режими роботи та підвищення стійкості ЕЕС. Для об’єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) України, яка характеризується відносно слабкими міжсистемними зв’язками в умовах впровадження розосереджених відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) вирішення вказаних задач є особливо актуальним.