Побудовано теорію поширення спінових хвиль у двопідгратковому антиферомагнетику з одноосьовою магнітною анізотропією та в феромагнітних наносистемах у формі сферичної нанооболонки, нанооболонки у формі еліпсоїду обертання («нанорис»), циліндричної нанотрубки кругового (круговий циліндр) та еліптичного (еліптичний циліндр) перерізу, а також для довільної феромагнітної наносистеми з трансляційною симетрією.

В роботі з’ясовані технологічні, експлуатаційні та конструкційні умови, за яких на основі сплавної технології виготовлення p-n-переходів, на промислових кристалах карбіду кремнію можливо отримати світлодіоди, що працюють у режимі електричного пробою, які можливо використовувати у якості еталонів потужності та спектрального складу випромінювання на спектральний діапазон 250¬700 нм, а також у якості імпульсних випромінювачів з субнаносекундною швидкодією. Розроблено конструкції цих приладів, лабораторна технологія їх виготовлення, елементи метрологічного забезпечення.

Розроблена нова архітектурна концепція організації паралельних обчислень у Грід-системах та хмарному середовищі з використанням програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС) як високопродуктивного гетерогенного обчислювального ресурсу з архітектурою програмованого операційного блоку з обробкою потоків даних, що дає змогу досягати оптимізованого відношення продуктивність-енергоспоживання та спростити програмування обчислювальних задач для цих систем.

Розроблено новий клас вуглеводневих матеріалів на основі діамондоїдних олігомерів та досліджено їх спектральні, термічні та електронні властивості. Розроблено методи селективної функціоналізації нижчих та вищих діамондоїдів. Створено методи сполучення нижчих діамондоїдів в олігомери. Зроблено рентгеноструктурні та термогравіметричні спектри олігомерів нижчих діамондоїдів. Запропоновано модель, яка адекватно враховує вплив дисперсійних взаємодій в олігомерах діамондоїдів на їх фізико-хімічні характеристики. Розроблено методи синтезу похідних олігомерів нижчих діамондоїдів.

На газових магістралях України газоперекачувальні агрегати працюють з великими тепловими викидами (до 20 МВт) високої температури (300 оС і більше) і, одночасно, потребують значних витрат електроенергії на привід обладнання самих газоперекачувальних станцій. Утилізація високотемпературних потоків від газоперекачувальних агрегатів та перетворення викидної теплоти в електричну енергію можливо за допомогою термоелектричних генераторів.

Розроблено нові підходи та методи створення програмних засобів моніторингу глобального електронного інформаційного простору, які дозволяють оперативно актуалізовувати фахові електронні науково-освітні ресурси.

Суть розробки полягає в подальшому розвитку теорії псевдорегулярних та спеціальних функцій та їх застосуванні до граничних теорем теорії відновлення, вивчення асимптотичної поведінки розв’язків стохастичних та детермінованих диференціальних рівнянь, дослідження лінійних та нелінійних моделей стохастичного аналізу, статистики випадкових процесів з сильною та слабкою залежністю, інтегральних рівнянь та перетворень.
В роботі:

З метою підвищення металургійної цінності шихтових матеріалів доменного виробництва досліджувалась можливість отримання частково металізованих котунів із рудно-флюсо-паливних композицій. В якості основного сировинного матеріалу використовувався залізорудний концентрат Інгулецького ГЗКа (64,7 % Fe), з добавкою коксівного дріб’язку фракції 0-3 мм і негашеного вапна, які потім перемішувались і гранулювались на тарільчастім грануляторі.

В роботі поєднано три шляхи перетворення відходів на електричну енергію чи енергоносії. Перший стосується конверсії енергії органічних сполук стічних вод на водень та електрику в біопаливних елементах, в основі другого лежить поєднання перетворення сонячної енергії та органічних сполук при використанні неорганічного фотокатода в біопаливному елементі для продукування водню, в третьому – перетворення сонячної енергії та неорганічних газоподібних відходів на ліпіди фототрофних мікроводоростей.

Розроблені принципи та апаратно-програмні рішення побудови телекомунікаційної системи широкосмугового доступу із гігабітною пропускною здатністю в діапазоні частот 128-134 ГГц для вирішення проблеми перевантаження частотних діапазонів, що використовуються на сьогоднішній день, суттєвого підвищення швидкості передачі даних систем безпроводового радіодоступу, а також створення надвисокошвидкісних радіорелейних ліній нового покоління.