Проект спрямований на розвиток наукових положень та створення способів захисту від корозії сталевого обладнання та трубопроводів при виробництві і постачанні теплової енергії генераторами нового покоління з підвищеним ККД та зниженими витратами природного газу.
Встановлено хімічний склад і мікроскопічну будови стебел представників недеревної рослинної сировини, що дозволило обґрунтувати доцільність їх перероблення у продукцію целюлозно-паперової, фармацевтичної і деревообробної промисловостей. Встановлено вплив основних технологічних параметрів (температури, тривалості, гідромодуля, витрат хімікатів) одержання волокнистих напівфабрикатів на їх показники якості (вихід, вміст залишкового лігніну, фізико-механічні характеристики), що дозволило із застосуванням математичних методів планування експерименту розрахувати адекватні рівняння регресії.
В роботі поєднано три шляхи перетворення відходів на електричну енергію чи енергоносії. Перший стосується конверсії енергії органічних сполук стічних вод на водень та електрику в біопаливних елементах, в основі другого лежить поєднання перетворення сонячної енергії та органічних сполук при використанні неорганічного фотокатода в біопаливному елементі для продукування водню, в третьому – перетворення сонячної енергії та неорганічних газоподібних відходів на ліпіди фототрофних мікроводоростей.
Розроблено високоефективні сорбуючі матеріали на основі шаруватих силікатів за допомогою модифікації їх поверхні четвертинними амонієвими солями, неорганічними полігідроксокомплексами металів та сполуками заліза для очищення вод, забруднених важкими металами та природними радіонуклідами. Встановлено основні засади синтезу наноматеріалів із заданими фізико-хімічними характеристиками та структурою на основі дисперсій шаруватих силікатів.
Робота присвячена розробці, реалізації та інтеграції методик проектування окремих елементів безпілотного авіаційного комплексу, що пов’язані із проблемами забезпечення потрібних тактико-технічних, експлуатаційних характеристик, характеристик надійності, швидкодії та уніфікації у єдину уніфіковану методику та створення системи прийняття проектних рішень в процесі проектування.
Запропоновано низку систем та окремих показників оцінювання екологічної сталості різнорівневих об’єктів. Виконано оцінювання екологічного виміру сталого розвитку країн світу і регіонів України з інверсним інтерпретуванням в контексті якості та безпеки життя людей. Сформовано профілі регіонів України з виділенням показників, які становлять найбільший інтерес з точки зору керування процесами регіонального розвитку з позицій соціо-еколого-економічної сталості.
Розроблення математичної моделі інформаційного середовища для виявлення термічних аномалій в поточній фоноцільовій обстановці та технічних засобів дистанційного моніторингу на базі багатоспектральних оптико-електронних систем спостереження (ОЕСС) дозволяють запобігати аваріям або діагностувати стан об’єктів спостереження під час аварій. Додатні або від’ємні радіаційні контрасти, значення яких перевищують штатні для поточної фоноцільовій обстановки величини, свідчать про можливість або існування аварійної ситуації.
Обґрунтована гіпотеза утворення азотно-кальцієво-гумінових сірковмісних добрив з рівномірним розподіленням карбонату кальцію та гумінових речовин по всьому об’єму гранул при проведенні ізотермічної масової кристалізації насичених водяних розчинів сульфату амонію.
Визначено спосіб та умови процесу зневоднення та гранулоутворення азотно-кальцієво-гумінових сірковмісних добрив із застосуванням техніки псевдозрідження, з коефіцієнтом використання теплоти понад 60% при зневоденні.
Вивчено процеси освітлення низькомінералізованих та морських вод з використанням додаткових реагентів. Встановлено можливість використання та ефективність в процесах освітлення різних типів коагулянтів та флокулянтів, відібрані найбільш придатні з них для освітлення низькомінералізованих, визначено оптимальні дози реагентів, умови їх використання, встановлено лімітуючі фактори, що визначають ефективність знебарвлення з допомогою хімічних реагентів. Вивчено процеси реагентного пом'якшення вод цього типу.
До цього часу матеріальна утилізація не отримала широкого використання внаслідок відсутності сучаснгого перероблювального обладнання для отримання тонкодисперсної гумової крихти (порошку), які могли б бути повторно використані у виробництві гумотехнічних виробів.
