В роботі розроблено принципово новий підхід до вибору основних параметрів регульованих сферичних опор рідинного тертя просторових механізмів із застосуванням методів Монте-Карло. Запропоновано струменеву систему регулювання положення сфери шляхом зміни гідродинамічного опору потоку на виході щілини гідростатичної, аеростатичної або комбінованої аеро-гідростатичної сферичної опори.
Розроблено і реалізовано технологію формування нанопористого кремнія. Розроблено базові принципи і критерії конструктивно-технологічних параметрів фотоелектричних перетворювачів комбінованого типу з інверсійним каналом (величина вбудованого позитивного заряду в діелектрику, щільності поверхневих станів на кордоні діелектрик–напівпровідник, глибини електронно-діркового переходу, рівня легування областей бази і еміттера).
З метою підвищення металургійної цінності шихтових матеріалів доменного виробництва досліджувалась можливість отримання частково металізованих котунів із рудно-флюсо-паливних композицій. В якості основного сировинного матеріалу використовувався залізорудний концентрат Інгулецького ГЗКа (64,7 % Fe), з добавкою коксівного дріб’язку фракції 0-3 мм і негашеного вапна, які потім перемішувались і гранулювались на тарільчастім грануляторі.
Метою науково-дослідної роботи є розробка безклінкерних неорганічних в'яжучи на основі багатотоннажного відходу теплових електростанцій та стінових будівельних виробів на їх основі.
При виконанні роботи було визначено пуцоланову та гідравлічну активність золошлаків теплових електростанцій в залежності від температурних умов синтезу та хімічних характеристик системи. Підібрано добавки активатори, що здатні регулювати швидкість процесів структуроутворення.
Розроблено нові енерго-та ресурсоощадні процеси одержання реактопластичних композицій та конструкційних виробів спеціального призначення на їх основі за рахунок детермінованої ультразвукової дії, а також виготовлення спінених високопоризованих теплоізоляційних матеріалів безперервним екструзійним методом на основі термопластичних полімерів.
Введення у локальні ділянки поверхні значних додаткових порцій енергії дозволяє створювати умови для фазових та структурних перетворень у матеріалі, а, у випадку застосування спеціальних робочих середовищ, змінювати і хімічний склад поверхневого шару оброблюваного матеріалу. Ведення додаткової енергії здійснюється застосуванням пульсуючої дуги, що формується між одним із електродів генератора основного потоку плазми та поверхнею виробу.
Розроблена технологія виготовлення та прецизійної обробки композиційних самозмащувальних підшипникових матеріалів для важких умов експлуатації на основі шліфувальних відходів легованих сталей з твердим мастилом дозволяє виготовляти нові деталі, які за зносостійкістю суттєво перевищують відомі підшипники, що працюють у аналогічних умовах. Створена технологія базується на використанні технологічних операцій порошкової технології у поєднанні з тонкою механічною обробкою деталей тертя.
В роботі встановлено, що перспективними для створення порошкових композиційних матеріалів конструкційного призначення і виробів з них є композиці з заліза та самофлюсівних сплавів (СФЗ). На основі вивчення процесів змочування розплавами СФЗ твердих поверхонь заліза та його сплавів, взаємодії між ними, процесів пресування та спікання запропоновані технологічні режими та технологічний процес отримання порошкових виробів конструційного призначення для роботи в умовах великих навантажень.
Проведений аналіз властивостей високовольтного тліючого розряду з холодним катодом та анодною плазмою, направлений на визначення можливостей використання газорозрядних джерел електронів в розробці технологічного обладнання для імпульсного електронно-променевого випаровування та іонно-плазмового осадження покриттів.
Розроблено і реалізовано технологічну схему низькотемпературного синтезу нанокристалічних плівок кремнія. Розроблено метод термічного вакуумного напилення в потоці високоенергетичних електронів. Створена теоретична модель структури тонкоплівкового фотоелектричного перетворювача на основі нанокристалічного кремнію (nc-Si). Модель враховує тривимірний розподіл потенційних бар'єрів.
