Наукова новизна розробки полягає в тому, що вперше узагальнено та систематизовано теоретичні та експериментальні данні досліджень балансу енергій у тяговому та рекуперативному режимах роботи автономних електротранспортних засобів. Доведено, що використання гібридного джерела живлення, що включає блок суперконденсаторів та акумуляторну батарею подовжує строк служби акумуляторів в два – три рази. Проаналізовано роботу блоку суперконденсаторів в тяговому та рекупераційному режимах.

Розроблено методологію управління ризиками суб’єктів енергетичного ринку в системі забезпечення сталого розвитку держави на основі удосконалення методичних основ аналізу ризику та вибору критеріїв оптимальності стабілізаційних рішень. Удосконалено механізм обґрунтування інвестиційно-інноваційних рішень в енергетиці із врахуванням оціночних еколого-енергетичних критеріїв ефективності. Запропоновано загальну класифікацію ризиків суб’єктів електроенергетичного ринку згідно з сучасними міжнародними стандартами, які прийнято Базельською угодою.

Розроблена гідравлічна адаптивна система відбору та перерозподілу потужності, яка за умов збільшення чи зменшення швидкості вітрового потоку автоматично змінює рівень під’єднаної потужності та напрямок її постачання. Адаптивна гідросистема призначена для підвищення рівня енергозабезпечення користувачів, отримуваного від автономних ВЕУ середньої потужності (до 30 кВт).

Розроблено основні положення і закономірності прикладної теорії енергозберігаючого адаптивного функціонування комплексу імпульсно-резонансного руйнування гірських порід, на цій основі створено інженерну методику та розроблено виконавчі органи і технології функціонування енергоощадного адаптивного комплексу імпульсно-резонансної дії для розробки нафтових родовищ та видобутку корисних копалин.

Отримання нових даних про механізм і закономірності формування амплітудно-частотного спектру сейсмічного імпульсу в залежності від конструкції промислових зарядів, параметрів мережі свердловинних зарядів, інтервалу та послідовності короткосповільненого підривання, способу ініціювання системи промислових зарядів ВР.

Розроблено ряд підходів та методів до створення сховищ даних науково-освітнього призначення орієнтованих, на відміну від більшості аналогів, на задачі аналізу неструктурованих масивів даних, а не на задачі документообігу. Зокрема запропоновано метод архітектурної організації сховищ спрямованих на семантичну та розвинену аналітичну обробку даних. Розроблено способи підтримки надвеликих сховищ текстових даних, які базуються на використанні кластерних обчислювальних технологій.

Побудовані електродинамічні моделі розсіювання електромагнітних хвиль на системах зв'язаних діелектричних резонаторів інфрачервоного діапазону довжин хвиль в регулярних хвилеводах, позамежних хвилеводах, а також у відкритому просторі. Розроблено електродинамічні моделі розсіювання імпульсів електромагнітних хвиль на системах зв'язаних діелектричних резонаторів. Описано переваги запропонованого методу.

У роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу підвищення рівня енергоефективності електромеханічних систем шахтних стаціонарних установок. Запропоновано рішення, яке полягає в контролюванні у реальному часі енергоефективності електромеханічних систем засобами багатофакторного моніторингу і функціонального діагностування, оцінюванні енергетичного і технічного стану для виявлення неефективних режимів роботи та прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшої експлуатації, обслуговуванні за фактичним станом та безперервному захисті під час експлуатації.

Створено методологію визначення оптимальної структури (складу генеруючого та акумулюючого обладнання) і параметрів інтегрованих систем енергозабезпечення (мікросистем) на основі методів багатокритеріальної оптимізації з урахуванням технічних, економічних, соціальних, екологічних, метеорологічних чинників і регіональних особливостей енергозабезпечення, зокрема, наявності місцевих паливно-енергетичних і трудових ресурсів, існуючої структури системи централізованого енергозабезпечення.

Виконано формалізований математичний опис режимів підсистем ЕЕС, на основі якого запропоновано комплексний підхід до оцінки ризику виникнення аварійної ситуаціі в якості показника надійності електропостачання, який полягає у поєднанні визначення імовірності відмови електрообладнання в умовах нечіткоі інформаціі та зовнішніх збуреннях із статистичним моделюванням режимів підсистем ЕЕС, що дозволяє враховувати випадкові відмови електрообладнання, стохастичний характер режиму, матеріаль