Вперше експериментально встановлено, що температурні коефіцієнти реакції переестерифікації рослинної олії метиловим спиртом становлять γ=1,3 і не відповідають правилу Вант-Гоффа для хімічних реакцій, тому зміна температури в діапазоні 20-60ºС не виявляє суттєвого впливу на вихід продукту та швидкість реакції в цілому.

Предметом розробки, моделювання та експериментальних досліджень слугували алюмінієві профільні теплові труби, а об’єктом розробки – сонячний колектор, у якому використовуються створені профільні алюмінієві теплові труби з оболонок вітчизняного виробництва. Метою розробки було створення вітчизняної конструкції сонячного колектора принципово нового типу з використанням у якості високоефективної теплопоглинальної поверхні з селективним покриттям алюмінієвих профільних теплових труб.

Теоретично обґрунтовано рівняння теплового балансу для системи «космічний апарат – прилад – система терморегулювання – космічне середовище» для термочутливого приладу з урахуванням теплопереносу, який реалізують теплові труби. На основі аналізу цих рівнянь для граничних умов експлуатації приладу запропоновано і експериментально досліджено нову теплову концепцію побудови ефективної системи терморегулювання класу наукових приладів, які не мають власного тепловиділення. Система є пасивною, використовує для функціонування тільки теплоту зовнішнього джерела – Сонця.

Основні наукові результати включають теоретичні результати, пов’язані з розробкою методології побудови інформаційних систем з інтелектуальною підтримкою прийняття рішення.

Запропонована методологія основана на розробці та використанні наступних структур методів та алгоритмів:

Уперше створено комплекс методик як для оцінювання стану управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємств машинобудівної галузі, так і готовності промислового підприємства до інновацій. Ці методики надають комплексне, структурне бачення проблемам інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств за умов досить нестабільного економічного та інвестиційного середовища.

Перетворювачі електричної енергії з відновлюваних джерел енергії передбачають проміжне перетворення на більш високу частоту з оберненим перетворенням в постійну напругу або напругу заданої частоти більш високої якості. Досягнення максимального коефіцієнту корисної дії (ККД), мінімізація ваги, габаритів та вартості неможливо без вимірювання електричних параметрів складових перетворювачів, серед яких найважливішим є активна потужність.

Розроблено дворівневу систему контролю вібрації складних роторних систем (авіаційних двигунів) на стаціонарних та нестаціонарних режимах експлуатації. Перший рівень системи забезпечує поточний контроль значення вібраційної швидкості на роторних гармоніках двигуна та їх нормування. Другий рівень призначений для виявлення початкових пошкоджень та дефектів докритичних розмірів роторних елементів за умови «нормальної» вібрації на основі комплексного застосування сучасних цифрових методів обробки сигналів.

Розроблення інформаційно-параметричної моделі процесу токарної обробки і визначення його основних параметрів, які визначають його нормальну роботу і тісно пов’язані з якістю обробки, дозволили створити математичну модель процесу різання та динамічних явищ, що виникають в ньому. На цій основі визначено основні характеристики стійкості процесу точіння і перелік параметрів, які при своєму неминучому зростанні ведуть до втрати динамічної стійкості обробляючої системи, верстату і якості виробів.

Розроблено нову методику комплексного оцінювання всіх складових витрат на виготовлення виробу, включаючи витрати на матеріал і виготовлення заготовки, на операції механічного оброблення й контролю, на операції складання, а також цілеспрямованого перепроектування виробу з метою зменшення витрат на його виготовлення за умов збереження функціональних та експлуатаційних властивостей виробів машино- та приладобудування.

Основна увага приділена дослідженню монокристалів призначених для використання в якості підкладок для вирощування на них напружених монокристалічних нанорозмірних плівок.