інформаційних та Наноелектронні пристрої обробки сигналів на основі кристалоподібних структур є новітньою елементною базою телекомунікаційних систем. Запропоновано резонансно-тунельні кристалоподібні структури та пристрої на їх основі з гранично високою спектральною вибірністю Розроблено високоефективні мікросмужкові пристрої обробки сигналів НВЧ діапазону. Для підвищення ефективності використано кристалоподібні структури в режимах резонансне тунелювання - звичайне тунелювання. Спільне використання цих ефектів забезпечує максимальну розв’язку сигналів в смугах пропускання і подавлення.

Одержано зразки метанталату калію у вигляді порошків з розмірами частинок 80-90 нм, які мають властивості сегнетоелектрика. Такий матеріал може бути використаний в сучасній оптоелектроніці.

Аналіз сучасного стану проблеми вказує, що основною перешкодою для отримання технічних дисперсій зі стабільними литтьовими властивостями, базовими структуроутворюючими компонентами яких є глинисті матеріали, являється неконтрольована зміна фізико-хімічних властивостей поверхні останніх під дією ПАР в процесі збагачення та переробки. Останнє призводить до неадекватного впливу на процеси формування адсорбційно - коагуляційної структури і, як наслідок, непрогнозованої зміни технологічних властивостей дисперсій.

Суть розробки полягає в застосуванні системного аналізу і теорії систем для визначення системного критерію поділу проектів інформатизації на частини не за функціональною ознакою а за загальносистемними ознаками, що дозволяє сформулювати компонентний процес реалізації проектів інформатизації організаційних систем (Орг.С.) як специфікацію чітко визначених дій у вигляді скоординованого виконання послідовних і паралельних операцій по розробці проекту інформатизації Орг.С.

Компонентний процес із загальносистемним критерієм поділу проекту інформатизації на компоненти забезпечує:

Розроблено математичні моделі процесів змішування при неізотермічної течії розплавів полімерних композицій в змішувальних каналах статичного та динамічного типів з урахуванням зміни їх реологічних властивостей від деформаційно-температурного режиму. Розроблено методику та проведено чисельні розрахунки процесів змішування розплавів полімерів з іншими компонентами в змішувальних каналах базових конфігурацій екструзійного та литтєвого обладнання.

Відпрацьовано способи реалізації використання цінної вторинної сировини – шламових відходів інструментального виробництва - сталей Р6М5, Р6М5К5, Р6М5Ф3 для виготовлення ефективних композиційних підшипників ковзання високотемпературного призначення. Розроблені нові ресурсозберігаючі технології синтезу та прецизійної механічної обробки підшипникових композитів з нових матеріалів, що базуються на використанні методів порошкової металургії та наступної фінішної обробки.

Отримання різних покриттів електронно-променевим випаровуванням у вакуумі є одним із найбільш поширених методів. Проте використання стаціонарного нагрівання при випаровуванні утруднює отримання покриттів із багатокомпонентних матеріалів, а також хімічних сполук, випаровування яких при високих температурах супроводжується термічною дисоціацією.

Досліджено можливість та доцільність використання в якості гравіметра діагностичного комплексу (ДК) нового гіроскопічного вимірювача прискорень (ГГ). Отримано математичну модель руху ГГ у загальному випадку руху основи. Досліджено поведінку ГГ при гармонійній дії збурення та у статичному режимі роботи, надано рекомендації по збільшенню точності вимірювань. Проведено дослідження поведінки ГГ у разі найбільш несприятливих резонансних режимів за допомогою ЦОМ.

Розроблені основи побудови мікросенсорних безпроводових мереж моніторингу зовнішнього середовища.

Даний проект присвячений одному з актуальних напрямків розвитку приладобудування – підвищенню комплексної ефективності функціонування інфрачервоних (ІЧ) оптико-електронних систем спостереження (ОЕСС).

Робота над проектом складалась з трьох взаємопов’язаних функціональних блоків:

-  математичне моделювання процесів перетворення інформації в ІЧ ОЕСС, пошук найважливіших ланок системи, дослідження поведінки інформаційної системи в різних умовах та за різних впливів;