Розроблено рекомендації щодо конструювання аераційних пиложивильників, які забезпечують рівномірність пилоподачі на пальники котла при спалюванні низькореакційного вугілля, для умов роботи енергоблоків 300 МВт в змінних режимах експлуатації.
Вперше в світовій практиці запропоновано застосувати газопаротурбінну установку типу «Водолій» для утилізації скидної теплоти штатних газотурбінних приводів нагнітачів природного газу магістральних газопроводів України, що дозволило створити модифіковану енергозберігаючу технологію в енергетиці, промисловості, житлово-комунальному господарстві та промисловому комплексі країни.
Вперше в Україні колективом студентів та викладачів створено експериментальну льотну модель наносупутника та конструктивно-технологічні засоби забезпечення його теплового режиму усіх підсистем наносупутника. А саме, підсистеми обробки даних на основі комп’ютера з пакетом прикладних програм, тривісної підсистеми орієнтації та стабілізації супутника, радіопідсистеми зв’язку, підсистеми телеметричного контролю, підсистеми електропостачання, датчиків координат Сонця.
Застосування кабелів з нанозміцненою зшитою поліетиленовою (ЗПЕ) ізоляцією є стратегічним напрямком підвищення надійності й екологічності систем електроживлення всіх країн. Але, в Україні відсутня державна нормативна база з діагностики таких кабелів. Не має і необхідного діагностичного обладнання, незважаючи на те, що завод "Південкабель" (м. Харків, Україна) першим в СНД освоїв їх промислове виробництво на напруги до 330 кВ.
Газотурбінні установки (ГТУ) є домінуючим типом приводу газотранспортної системи України. Проте велика частина з них морально і фізично застаріла, що приводить до надмірних витрат газу на власні потреби, які в 2010 році склали 4,9 млрд. м3. Для поліпшення роботи ГТУ найменш витратним є застосування повітронагрівачів (регенераторів) для утилізації теплоти відпрацьованих в турбіні газів. В той же час регенератори при сьогоднішньому рівні їх використання є громіздкими і металоємними, часто мають низьку експлуатаційну надійність.
Наукова новизна розробки полягає в тому, що вперше узагальнено та систематизовано теоретичні та експериментальні данні досліджень балансу енергій у тяговому та рекуперативному режимах роботи автономних електротранспортних засобів. Доведено, що використання гібридного джерела живлення, що включає блок суперконденсаторів та акумуляторну батарею подовжує строк служби акумуляторів в два – три рази. Проаналізовано роботу блоку суперконденсаторів в тяговому та рекупераційному режимах.
Розроблено методологію управління ризиками суб’єктів енергетичного ринку в системі забезпечення сталого розвитку держави на основі удосконалення методичних основ аналізу ризику та вибору критеріїв оптимальності стабілізаційних рішень. Удосконалено механізм обґрунтування інвестиційно-інноваційних рішень в енергетиці із врахуванням оціночних еколого-енергетичних критеріїв ефективності. Запропоновано загальну класифікацію ризиків суб’єктів електроенергетичного ринку згідно з сучасними міжнародними стандартами, які прийнято Базельською угодою.
Розроблена гідравлічна адаптивна система відбору та перерозподілу потужності, яка за умов збільшення чи зменшення швидкості вітрового потоку автоматично змінює рівень під’єднаної потужності та напрямок її постачання. Адаптивна гідросистема призначена для підвищення рівня енергозабезпечення користувачів, отримуваного від автономних ВЕУ середньої потужності (до 30 кВт).
Розроблено основні положення і закономірності прикладної теорії енергозберігаючого адаптивного функціонування комплексу імпульсно-резонансного руйнування гірських порід, на цій основі створено інженерну методику та розроблено виконавчі органи і технології функціонування енергоощадного адаптивного комплексу імпульсно-резонансної дії для розробки нафтових родовищ та видобутку корисних копалин.
Отримання нових даних про механізм і закономірності формування амплітудно-частотного спектру сейсмічного імпульсу в залежності від конструкції промислових зарядів, параметрів мережі свердловинних зарядів, інтервалу та послідовності короткосповільненого підривання, способу ініціювання системи промислових зарядів ВР.
