Проведено аналіз умов функціонування АЕС з системами власних потреб в сучасних ЕЕС України. Визначено множину найбільш імовірних подій (інцидентів), котрі викликають аварійні ситуації в ЕЕС з АЕС і сформована структура ризиків порушення електричного зв‘язку АЕС і ТЕС з енергосистемою та знеструмлення системи власних потреб електростанцій в умовах екстремальних зовнішніх впливів.
На газових магістралях України газоперекачувальні агрегати працюють з великими тепловими викидами (до 20 МВт) високої температури (300 оС і більше) і, одночасно, потребують значних витрат електроенергії на привід обладнання самих газоперекачувальних станцій. Утилізація високотемпературних потоків від газоперекачувальних агрегатів та перетворення викидної теплоти в електричну енергію можливо за допомогою термоелектричних генераторів.
Створена методологія та математичне забезпечення для вирішення задач розвитку інтегрованих систем енергозабезпечення на базі розосереджених мікроенергостанцій з комплексним застосуванням засобів розосередженої генерації
Розроблено рекомендації щодо конструювання аераційних пиложивильників, які забезпечують рівномірність пилоподачі на пальники котла при спалюванні низькореакційного вугілля, для умов роботи енергоблоків 300 МВт в змінних режимах експлуатації.
Вперше в світовій практиці запропоновано застосувати газопаротурбінну установку типу «Водолій» для утилізації скидної теплоти штатних газотурбінних приводів нагнітачів природного газу магістральних газопроводів України, що дозволило створити модифіковану енергозберігаючу технологію в енергетиці, промисловості, житлово-комунальному господарстві та промисловому комплексі країни.
Вперше в Україні колективом студентів та викладачів створено експериментальну льотну модель наносупутника та конструктивно-технологічні засоби забезпечення його теплового режиму усіх підсистем наносупутника. А саме, підсистеми обробки даних на основі комп’ютера з пакетом прикладних програм, тривісної підсистеми орієнтації та стабілізації супутника, радіопідсистеми зв’язку, підсистеми телеметричного контролю, підсистеми електропостачання, датчиків координат Сонця.
Застосування кабелів з нанозміцненою зшитою поліетиленовою (ЗПЕ) ізоляцією є стратегічним напрямком підвищення надійності й екологічності систем електроживлення всіх країн. Але, в Україні відсутня державна нормативна база з діагностики таких кабелів. Не має і необхідного діагностичного обладнання, незважаючи на те, що завод "Південкабель" (м. Харків, Україна) першим в СНД освоїв їх промислове виробництво на напруги до 330 кВ.
Газотурбінні установки (ГТУ) є домінуючим типом приводу газотранспортної системи України. Проте велика частина з них морально і фізично застаріла, що приводить до надмірних витрат газу на власні потреби, які в 2010 році склали 4,9 млрд. м3. Для поліпшення роботи ГТУ найменш витратним є застосування повітронагрівачів (регенераторів) для утилізації теплоти відпрацьованих в турбіні газів. В той же час регенератори при сьогоднішньому рівні їх використання є громіздкими і металоємними, часто мають низьку експлуатаційну надійність.
Наукова новизна розробки полягає в тому, що вперше узагальнено та систематизовано теоретичні та експериментальні данні досліджень балансу енергій у тяговому та рекуперативному режимах роботи автономних електротранспортних засобів. Доведено, що використання гібридного джерела живлення, що включає блок суперконденсаторів та акумуляторну батарею подовжує строк служби акумуляторів в два – три рази. Проаналізовано роботу блоку суперконденсаторів в тяговому та рекупераційному режимах.
Розроблено методологію управління ризиками суб’єктів енергетичного ринку в системі забезпечення сталого розвитку держави на основі удосконалення методичних основ аналізу ризику та вибору критеріїв оптимальності стабілізаційних рішень. Удосконалено механізм обґрунтування інвестиційно-інноваційних рішень в енергетиці із врахуванням оціночних еколого-енергетичних критеріїв ефективності. Запропоновано загальну класифікацію ризиків суб’єктів електроенергетичного ринку згідно з сучасними міжнародними стандартами, які прийнято Базельською угодою.
