Енергетика та енергоефективність

З метою підвищення енергоефективності процесів теплопередачі досліджено процеси накипоутворення та корозії на поверхні теплообміну. Створені експериментальні установки та методики осадження накипу в умовах роботи водогрійного і парового котлів при температурі 95 ± 2 ºС, які відрізняються від відомих тим, що дозволяють контролювати і регулювати швидкість накипоутворення, використовуючи постійну подачу свіжої води для підтримки постійного складу водного середовища.

Розроблено науково-технічні та методологічні засади:
побудови гнучких систем електропостачання, алгоритмічного та програмного забезпечення розрахунків для прийняття оптимальних структурно-параметричних компонувальних рішень з урахуванням покриття прогнозних графіків навантажень систем електропостачання (СЕП);
визначення раціонального складу та параметрів комплексних джерел розосередженої генерації, відповідно до умов їх використання, з урахуванням економічних, екологічних, соціальних та інших факторів;

Установлені закономірності функціонування підсилювачів з послідовно адитивно з’єднаними операційними підсилювачами для напруги 1000 В і діапазонів частот

Розроблено комплексний підхід до проблеми оптимізації електроспоживання, підвищення рівня енергоефективності та стійкості функціонування найбільш енергоємних споживачів гірничовидобувних підприємств – шахтних стаціонарних установок шляхом застосування засобів діагностування їх енергоефективності, енергозберігаючих систем електропривода, засобів регулювання якості електроенергії та запровадження технологічних заходів щодо її економії.

Розроблено методику визначення впливу рівня температури газів та локальної нерівномірності на залишковий ресурс обладнання і запропоновані засоби щодо збільшення терміну роботи.

Проведені порівняльні випробування багатоступінчастих відцентрових дистиляторів з двома типами теплових насосів – механічним паровим компресором і термоелектричним тепловим насосом, визначені переваги і недоліки їх використання в системах життєзабезпечення для космічних літальних апаратів з екіпажем на борту. Розроблені і виконані заходи щодо модернізації конструкції і окремих елементів відцентрового дистилятора і термоелектричного теплового насоса, що дозволило підвищити ефективність їх роботи.

Об'єкт дослідження - освітянський наносупутник (далі по тексту НС) формату 2U CubeSat.
Предмет дослідження – підсистема навігації для НС на навколоземній орбіті з приймачем GPS/ГЛОНАСС, підсистема орієнтації НС, підсистема зв’язку НС з наземною станцією за форматом обміну даними AX.25 і BPSK модуляцією.
Метою роботи є розробка підсистем навігації, орієнтації та зв’язку НС методами фізичного моделювання та експериментального дослідження основних параметрів підсистем.

Безперервне зростання дефіциту охолоджуючої води і посилення екологічних вимог через теплове забруднення довкілля тісно пов'язано з вирішенням проблеми раціонального використання водних ресурсів та скорочення водоємних технологій. Це обумовлює необхідність використання сучасних енерготехнологій та модернізації за їх допомогою існуючих систем охолодження у різноманітних виробництвах.

Розроблено електричні схеми і технічні рішення, які покращують технологію формування низькочастотних надвисоких напруг (до 500 кВ) для сертифікаційних випробувань енергетичних кабелів із сучасною полімерною ізоляцією на напруги до 330 кВ.

Схеми і рішення базуються на практичній реалізації у випробувальній установці силового послідовного резонансного контуру з регульованою прецизійною добротністю (Q ≈ 40), що забезпечує формування резонансних випробувальних напруг із нестабільністю ≤ 1%.

На освітлення в Україні витрачається до 30 % електроенергії, що виробляється, тому проблема енергозбереження в освітленні стоїть дуже гостро. Впровадження енергозберігаючих технологій в системи внутрішнього освітлення приміщень дозволить забезпечити значну економію електроенергії та покращити екологічний стан за рахунок зменшення викідів теплових електростанцій в навколишне середовище.