Зроблено техніко-економічний аналіз наявних та перспективних технологій генерації електроенергії, визначення технічних показників і собівартості виробництва для модернізованих та перспективних енергоблоків
Інтенсифікація процесу диспергації рідини за рахунок використання перегрітої води дозволило розробити нову технологію дрібнодисперсного розпилення води без застосування високого початкового тиску, що значно спростило систему подачі води в потік циклового повітря з метою реалізації високоефективного процесу випарного охолодження циклового повітря ГТД. Застосування перегрітої води реалізує вибухове скипання водяного струменя на виході з форсунки, що дозволило досягти необхідну якість розпилення без використання високих тисків та форсунок складної конструкції.
З метою підвищення ефективності використання твердих вторинних подрібнених
енергоресурсів сільськогосподарського та промислового виробництва (тирса, дубова кора, лушпиння соняшника, пелети з деревини тощо) на стенді кафедри були проведені досліди із спалювання сировини за методом рухомого» киплячого шару. Завдяки підвищенній інтенсивності процесу масообміну та горіння теплова напруженість дзеркала горіння в 1,5 – 2 рази перевищує показники, що одержані при спалюванні палив за іншими методами.
Розроблено автоматизовану систему моніторингу геологічного середовища в зоні впливу споруд АЕС, в якій реалізовано задачі моніторингу стану ґрунтів шляхом створення цифрової моделі ґрунтів. Така модель є базою даних реальних та віртуальних свердловин, а також інструментальних засобів її супроводження. Розроблено методики та алгоритми побудови інженерних креслень геологічних розрізів за результатами динамічного зондування та георадарних досліджень. Крім того, вирішені задачі моніторингу стану будівель та споруд проммайданчика.
Для парових та водогрійних котлів встановлені відомі вимоги до пальникових систем, а саме: універсальність, надійність, стійкість запалювання і стабілізація фронту горіння в широких межах, забезпечення сумішоутворення заданої інтенсивності, забезпечення повноти згорання газу при мінімальному коефіцієнті надлишку повітря, ремонтопридатність, висока енерго-екологічна ефективність, незначний термін модернізації та окупності. Перераховані вимоги стали основою при розробці проекту пальникової системи для котлів комунальної енергетики.
Розроблено комплексний підхід до вирішення проблеми оптимізації електроспоживання, підвищення рівня енергоефективності та стійкості функціонування найбільш енергоємних споживачів гірничовидобувних підприємств – шахтних стаціонарних установок (ШСУ) шляхом застосування засобів діагностування їх енергоефективності, енергозберігаючих систем електропривода, засобів регулювання якості електроенергії та запровадження технологічних заходів щодо її економії.
Розроблена оновлена технологія електродного виробництва у вигляді сукупності нових і модернізованих технологічних регламентів та конструкцій промислового обладнання. Обґрунтовано доцільність розробки заходів з ресурсо- та енергозбереження електродного виробництва. Одержано експериментальні температурні залежності фізичних властивостей вуглевмісних матеріалів.
Розроблена нова рецептура вуглецевих сипучих матеріалів для футерування і теплоізоляції високотемпературного обладнання електродної промисловості. Обґрунтовано необхідність заміни багатокомпонентної теплоізоляційної шихти на однокомпонентну на основі кам’яновугільного коксу.
Об’єкти галузі вищої освіти, в першу чергу, як і інші структури бюджетного фінансування, потребують системного підходу до управління та аналізу ефективності енерговикористанням. Розроблено методологію системи енергоменеджменту галузі освіти, в основу якої покладено концепцію трирівневої системи управління процесами енергоспоживання та енергозбереження об’єктів галузі.
Розроблено науково-технічні та методологічні засади інтелектуалізації процесів генерації та розподілу електроенергії (складові концепції SmartGrid) в інтегрованих системах енергозабезпечення з активним споживачем. Сформовано наукові аспекти концепції інтелектуальної електроенергетичної системи. Досліджено процеси споживання та генерації електричної енергії в інтегрованих електропостачальних системах, оцінено вплив диференційованих за часом тарифів на формування графіка споживання електричної енергії.
