Розроблена гідравлічна адаптивна система відбору та перерозподілу потужності, яка за умов збільшення чи зменшення швидкості вітрового потоку автоматично змінює рівень під’єднаної потужності та напрямок її постачання. Адаптивна гідросистема призначена для підвищення рівня енергозабезпечення користувачів, отримуваного від автономних ВЕУ середньої потужності (до 30 кВт).
Розроблено основні положення і закономірності прикладної теорії енергозберігаючого адаптивного функціонування комплексу імпульсно-резонансного руйнування гірських порід, на цій основі створено інженерну методику та розроблено виконавчі органи і технології функціонування енергоощадного адаптивного комплексу імпульсно-резонансної дії для розробки нафтових родовищ та видобутку корисних копалин.
Отримання нових даних про механізм і закономірності формування амплітудно-частотного спектру сейсмічного імпульсу в залежності від конструкції промислових зарядів, параметрів мережі свердловинних зарядів, інтервалу та послідовності короткосповільненого підривання, способу ініціювання системи промислових зарядів ВР.
У роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу підвищення рівня енергоефективності електромеханічних систем шахтних стаціонарних установок. Запропоновано рішення, яке полягає в контролюванні у реальному часі енергоефективності електромеханічних систем засобами багатофакторного моніторингу і функціонального діагностування, оцінюванні енергетичного і технічного стану для виявлення неефективних режимів роботи та прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшої експлуатації, обслуговуванні за фактичним станом та безперервному захисті під час експлуатації.
Створено методологію визначення оптимальної структури (складу генеруючого та акумулюючого обладнання) і параметрів інтегрованих систем енергозабезпечення (мікросистем) на основі методів багатокритеріальної оптимізації з урахуванням технічних, економічних, соціальних, екологічних, метеорологічних чинників і регіональних особливостей енергозабезпечення, зокрема, наявності місцевих паливно-енергетичних і трудових ресурсів, існуючої структури системи централізованого енергозабезпечення.
Виконано формалізований математичний опис режимів підсистем ЕЕС, на основі якого запропоновано комплексний підхід до оцінки ризику виникнення аварійної ситуаціі в якості показника надійності електропостачання, який полягає у поєднанні визначення імовірності відмови електрообладнання в умовах нечіткоі інформаціі та зовнішніх збуреннях із статистичним моделюванням режимів підсистем ЕЕС, що дозволяє враховувати випадкові відмови електрообладнання, стохастичний характер режиму, матеріаль
Вперше експериментально встановлено, що температурні коефіцієнти реакції переестерифікації рослинної олії метиловим спиртом становлять γ=1,3 і не відповідають правилу Вант-Гоффа для хімічних реакцій, тому зміна температури в діапазоні 20-60ºС не виявляє суттєвого впливу на вихід продукту та швидкість реакції в цілому.
Предметом розробки, моделювання та експериментальних досліджень слугували алюмінієві профільні теплові труби, а об’єктом розробки – сонячний колектор, у якому використовуються створені профільні алюмінієві теплові труби з оболонок вітчизняного виробництва. Метою розробки було створення вітчизняної конструкції сонячного колектора принципово нового типу з використанням у якості високоефективної теплопоглинальної поверхні з селективним покриттям алюмінієвих профільних теплових труб.
Теоретично обґрунтовано рівняння теплового балансу для системи «космічний апарат – прилад – система терморегулювання – космічне середовище» для термочутливого приладу з урахуванням теплопереносу, який реалізують теплові труби. На основі аналізу цих рівнянь для граничних умов експлуатації приладу запропоновано і експериментально досліджено нову теплову концепцію побудови ефективної системи терморегулювання класу наукових приладів, які не мають власного тепловиділення. Система є пасивною, використовує для функціонування тільки теплоту зовнішнього джерела – Сонця.
Розробка газопаротурбінної установки „Водолій” (ГПТУ „Водолій”) та її теплової схеми, яка забезпечує її роботу на комбінованому паливі і створює умови та засоби перетворення її теплової енергії в механічну (електричну) роботу з одночасним частковим використанням теплоти на опалення і гаряче водопостачання
