Інформаційні та комунікаційні технології

Підвищення надійності багатопроцесорних систем (БС) управління складними об’єктами, зокрема, критичного призначення досягається різними шляхами, що розглядаються у роботі, введення різних видів надлишковості, зокрема, часової і апаратурної, і частіше за все – за рахунок придання їм властивості відмовостійкості. Оцінюється мінімальна кількість додаткових процесорів для підвищення надійності (ймовірності безвідмовної роботи) системи до необхідного рівня. Кожен додатковий процесор дає певний стрибок у надійності.

Нейромережеві системи управління відносяться до класу інтелектуальних систем і є одним із можливих варіантів побудови адаптивних та самоналагоджуваних систем управління складними динамічними об’єктами, що можуть функціонувати в умовах структурної, параметричної та інформаційної невизначеності. Такі системи здатні керувати об’єктами будь якої складності але мають проблеми з навчанням та адаптацією їх в реальному часі.

Мета роботи полягає в оцінюванні ефективності криптографічного захисту для певних типів криптосистем, отриманні оцінок їх стійкості відносно атак в залежності від умов, в яких вони функціонують, а також - у використанні нових методів для удосконалення систем криптографічного захисту інформації з урахуванням різних моделей обчислень та перспектив розвитку сучасних напрямків криптоаналізу, засобів обчислювальної техніки.

Проведено аналіз стану та проблем, які виникають при наданні послуг в глобальних мережах, зокрема в системах Cloud Computing та Grid, а також моделей, методів та алгоритмів надання сервісів і їх тарифікації показав, що наявно ряд вузьких місць в системі надання послуг в глобальному середовищі як для Інтернет-провайдерів, так і операторів зв’язку, зокрема систем обробки викликів, обробки запитів в дата-цетрах та тарифікації, оскільки при недостатніх їх потужностях кінцевий користувач не може отримати замовлену послугу.

Розроблено архітектуру науково-навчального ІТ - середовища ВНЗ, його апаратно-програмний комплекс та структуру інтеграції основних підсистем і засобів – сервера реєстрації, сервера для аналізу та обробки даних результатів натурних експериментів, сервера доступу до ресурсів ІТ-середовища, підсистеми формування результатів обробки замовлень клієнтів, компонентів системи управління ресурсами відповідних сховищ даних та баз даних у вигляді сервера архівації, сервера веб-доступу для формування веб-повідомлень на підключення до вебінарів.

Запропоновано системне управління працездатністю, живучістю та безпекою функціонування складних технічних систем (СТС) в умовах впливу дестабілізуючих факторів ризику, концептуальної та інформаційної невизначеностей, як своєчасного прийняття рішень щодо оперативного запобігання можливих аварійних та катастрофічних ситуацій.

Розроблено планарну двочастотну мікросмужкову антенну решітку з коловою поляризацією, оптимізовану для роботи у складі цифрової адаптивної системи прийому навігаційних супутникових радіосигналів GPS/ГЛОНАСС. Конструкція антенної решітки передбачає виготовлення в єдиному технологічному циклі на одній платформі 10 компактних випромінювачів із коловою поляризацією: по 4 периферійних в діапазонах L1 ГЛОНАСС (1593-1608 МГц) та L2 ГЛОНАСС (1237-1254 МГц), а також 2 центральних випромінювача по одному для діапазонів L1 ГЛОНАСС/GPS (1570-1608 МГц) та L2 ГЛОНАСС/GPS (1226 – 1254 МГц).

Розроблено метод оперативного планування та перепланування топології мережі телекомунікаційних аероплатформ, що дозволяє за рахунок оптимального розміщення безпілотних літальних апаратів у просторі створити таку структуру мережі, що має більшу пропускну здатність.

Запропоновані рекомендації для конструктивної реалізації сигнально кодових конструкцій в модемах, що застосовуються в радіорелейному та супутниковому зв'язку. Розроблено документацію супроводу щодо впровадження запропонованих модемів у виробничій процес ПАТ «ЕЛМІЗ».

Розроблено новий підхід до оцінювання точності результатів вимірювань шляхом оцінювання їх невизначеності. Даний підхід відрізняється від відомих (існуючих) оцінювань точності вимірювань, при яких допускалось, що складові мають нормальний розподіл, який не залежить від виду розподілу складових, які впливають на результат. Для цього в якості вихідної величини було використано функцію приналежності , частним випадком якої є ймовірність, за якої були отримані інтервальні оцінки, що об’єднують суб’єктивні та експериментальні дані.