Інформаційні та комунікаційні технології

Обґрунтовано застосування щілинних  високочастотних (ВЧ) катодних джерел з непрямим охолодження мішені для пошарового осадження компонентів на підкладку з їх переміщенням над поверхнею мішені. Допрацьовано конструкції джерел для осадження сегнетоелектричної плівки із оксидів цирконію-гафнію та цирконату- титанату свинцю, орієнтованих на застосування мішеней з розмірами 68х30х5мм із порошків оксидів гафнію, цирконію, титану, свинцю.

Побудовано моделі для немарковських SP-мереж, які використовують декілька різних S - блоків на одному раунді шифрування, уточнено алгоритми обчислення верхніх меж ймовірностей диференціалів. Розроблено критерії практичного відбору ARX- криптопримітивів з певними властивостями на основі автоматичного оцінювання стійкості. Проведено криптоаналіз нового стандарту блокового шифрування України "Калина" та окремих вузлів стандарту блокового шифрування республіки Білорусь СТБ 34.101.31-2011 «BeLT».

«Публічна інформація у формі відкритих даних» — це публічна інформація у форматі, який дає можливість виконувати її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її дальше використання. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати й регулярно оновлювати її на державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Відповідна інформація є дозволеною для її дальшого вільного копіювання, опублікування, використання та розповсюдження.

Створено нові інформаційні технології, що підтримують проектування, управління функціонуванням і розвиток критичних ІТ-інфраструктур, єдину платформу для надання сервісів за моделями PaaS з розроблення критичних ІТ-інфраструктур, IaaS з надання у використання критичних ІТ-інфраструктур і створення систем управління функціонуванням критичних ІТ-інфраструктур, що опрацьовують великі обсяги даних, нові моделі і методи інтегрованого розроблення, управління, експлуатації і розвитку критичних ІТ-інфраструктур, які базуються на поєднанні ресурсного і процесного, подійно-орієнтованого і структурно-

Зростання складності сучасних інформаційних систем, включаючи грід/хмарні - інфраструктури, зумовило поширення модульного підходу до розробки їх програмного забезпечення з використанням стандартизованих по можливості інтерфейсів між частинами, як це передбачено концепцією сервіс-орієнтованої архітектури (SOA). Дана архітектура представлена у вигляді набору сервісів і процесів, які можна комбінувати, а також змінювати з часом відповідно до змін вимог з допомогою планувальників потоку завдань (workflows).

Результатом проєкту є створення методів оброблення, розпізнавання та захисту медичних зображень. Зокрема, при створенні методів оброблення та розпізнавання медичних зображень розроблено метод сегментації медичних зображень, отриманих за допомогою медичної апаратури, з виділенням об’єктів, що представляють інтерес для цілей діагностики, та метод навчання нечітких нейронних мереж. Розроблено ефективні методи класифікації об’єктів на медичних зображеннях.

Метою роботи є розробка методології та технічних пропозицій щодо забезпечення надійним зв’язком і своєчасною та якісною інформацією пошуково-рятувальних робіт в зоні надзвичайної ситуації на основі застосування безпроводових сенсорних мереж із мобільними сенсорами, телекомунікаційних наземних вузлів та аероплатформ і ефективного управління ними із одночасним забезпеченням структурно-функціональної зв’язності мобільних сенсорів в умовах їх швидкого та непередбачуваного переміщення.

Створено нову наукову концепцію, нові методи та засоби удосконалення системи керування (СК) приладового навігаційного комплексу (НК), стабілізатора, легких броньованих машин (ЛБМ). Досягнуто підвищення точності та швидкодії вимірювання параметрів руху СК НК сучасних ЛБМ більше ніж у 2 рази. Отримано нові математичні моделі роботи СК стабілізатора, формули, алгоритми, оцінки параметрів руху. Розроблено нову автоматизовану систему керування стабілізатора ЛБМ. Запропоновано новий науковий підхід забезпечення точності елементів, пристроїв системи керування стабілізатора ЛБМ.

На основі методів багатокласового розпізнавання та інформаційних технологій, методів оцінювання та прогнозування зміни технічного функціонального стану об‘єктів розроблено методологію багатокласової діагностики складних просторових об‘єктів зі зварними та/чи заклепковими з‘єднаннями елементів за появи та розвитку багатоосередкових пошкоджень.

Запропоновано алгоритмічний інструментарій системного оцінювання та прогнозування гарантованого функціонування СТС, основу якого становить інформаційна платформа технічної діагностики. Алгоритмічний інструментарій гарантованого функціонування СТС реалізує пропоновану концепцію і стратегію розв’язання проблеми гарантованого функціонування СТС в умовах впливу дестабілізуючих факторів ризику та невизначеностей різної природи при залученні принципу своєчасного виявлення причин і запобігання переходу у нештатний режим з оцінюванням ресурсів допустимого ризику для показників функціонування СТС.